Участь у ній взяли заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, представники Агенції регіонального розвитку Волині і територіальних громад Волині, керівники грантових програм та інші зацікавлені сторони.

Волинські громади беруть активну участь у програмах міжнародної технічної допомоги, залучаючи кошти на покращення якості життя, послуг, інфраструктури та розбудови інституційної спроможності громад. Ключовими їхніми партнерами є програми Interreg Next, UCORD, ПРООН, Кусаноне, НЕФКО та інші.

Програма Interreg Next Польща – Україна 2021-2027 – один із наймасштабніших транскордонних проєктів. Її загальний бюджет в області складає понад 260 млн. євро і спрямований насамперед для прикордонних громад Польщі та України. У пріоритеті підтримки – довкілля, охорони здоров’я, туризму, підвищення доступності, розвиток прикордонної інфраструктури та налагодження співпраці між громадами.

«Розвиток громади, пошук додаткових ресурсів є дуже важливою темою для усіх нас. І грантові програми дають можливість реалізувати ці завдання. Кілька років тому великим успіхом було виграти один проєкт, а зараз наші громади одночасно здобувають по кілька. В наших ОТГ і окремих закладів вже є чудові результати роботи із грантовими програмами. Наприклад участь у програмі транскордонного співробітництва Interreg Next дозволила Волинській обласній клінічній лікарні виграти одразу три проєкти на створення центру нейрохірургії, посилення технологічної компоненти в розвитку урології та медично-наукового дослідницького осередкуу з офтальмології», – зазначив Григорій Пустовіт.

За словами директора Агенції регіонального розвитку Волині Ореста Сорокопуда, в Агенції працюють над тим, аби допомогти громадам, які ще не мають проєктів і партнерів, знайти їх та залучити грантові кошти на розвиток своєї території. «Ми продовжуємо усіляко підтримувати наші громади, окремі установи в їхньому прагненні до розвитку та допомагаємо здійснити конкретні кроки в цьому напрямку. Крім того, ми навчаємо проєктних менеджерів, удосконалюємо їхні знання та вміння, адже від їх професійності залежить виграє громада фінансування чи ні», – зазначив директор Агенції.  

Про це та інше йшлося під час традиційної наради при начальникові ОВА Іванові Рудницькому. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

Про наповнення місцевих бюджетів за підсумками І-го кварталу доповів директор департаменту фінансів ОВА Ігор Никитюк. За його словами, за винятком двох громад, які недоотримали ПДФО, решта місцевих бюджетів перевиконано майже на 17%. Понад заплановане надійшли податки і збори й до обласної казни. «Основним джерелом власних ресурсів зведеного бюджету області є податок на доходи фізичних осіб, його частка складає більше 60% від усіх ресурсів. Порівняно з першим кварталом 2024 року доходи місцевих і обласного бюджетів зросли на майже на чверть», – зазначив Ігор Никитюк. Найвищі темпи зростання – в Ратнівській, Оваднівській, Копачівській, Смідинській та Забродівській ТГ, найнижчі – у Рожищенській, Іваничівській, Мар’янівській та Литовежзькій громадах.

Пріоритетним напрямком видатків місцевих бюджетів залишається підтримка Збройних Сил України, на ці потреби уже виділено понад 550 млн грн. Найбільші обсяги спрямували Луцька, Боратинська, Ковельська, Володимирська та Нововолинська громади. Загалом у першому кварталі цього року на підтримку сил оборони переказано понад 30% наявних додаткових ресурсів ОТГ.

А от з освоєнням цільових державних субвенцій громади відстають. Йдеться про асигнування на облаштування укриттів, модернізацію харчоблоків та протипожежний захист в освітніх закладах. Начальник ОВА Іван Рудницький подякував бізнесу за добросовісну сплату податків та закликав голів громад активніше працювати в питаннях допомоги ЗСУ та розвитку підпорядкованих їм територій.

Що ж до облаштування місць тимчасового проживання ВПО, то Іван Рудницький зазначив, що на Волині досі немає точних відомостей про кількість вимушених переселенців, які знайшли прихисток в громадах. «Тому ми активно працюємо з головами рад ВПО, аби знати реальну цифру. Адже для того, щоб допомогти цим людям, щоб запропонувати їм житло, достойні умови, роботу, ми повинні знати скільки їх», – підкреслив голова ОВА.

За словами директорки департаменту соціального захисту населення ОВА Оксани Гобод, в області продовжується робота з пошуку та облаштування приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб.

Учасників привітали голова обласної ради, очільник регіонального відділення Національного олімпійського комітету України Григорій Недопад, народний депутат України Вячеслав Рубльов, а також військовослужбовці. серед яких – Герой України, льотчик-винищувач, підполковник Повітряних Сил ЗСУ Вадим Ворошилов, більш відомий за позивним «Karaya».

Відкритий чемпіонат Луцька з вільної, жіночої та греко-римської боротьби проводиться серед юнаків та дівчат до 15 років. Участь у ньому взяли понад 300 спортсменів майже з усіх областей України.

«Борітеся – поборете» – гасло сьогоднішнього чемпіонату. Завдяки нашим захисникам ви маєте змогу тренуватися, змагатися, вдосконалювати свою майстерність. Саме вони тримають небо над нами, саме їм ми завдячуємо можливістю проводити такі масштабні турніри. Тому не підведіть, адже ми віримо в кожного з вас», – звернувся до борців і борчинь Григорій Недопад. 

Ці змагання відбіркові на Чемпіонат України. Серед інших, визначать і спортсменів  волинської команди, які представлятимуть наш регіон на всеукраїнському рівні.

«Можна пишатися вашим прагненням до перемоги. Незалежно від того, яке ви займете місце, ваші результати допоможуть вам внутрішньо рости та підвищувати свою витривалість та силу. Вам є на кого рівнятися – це наші Збройні Сили України. Поки вони роблять все задля вашого спокою, ви повинні тренуватися, працювати над собою та ставати сильнішими задля майбутнього України», – зазначив Вячеслав Рубльов.

«Ви наша надія. Ми робимо все можливе, аби ви, попри війну, могли реалізувати себе. Віримо в вас, вболіваємо за вас», – звернувся до спортсменів Вадим Ворошилов.

На змагання прибули понад 70 учасників із 18 областей України. Привітали спортсменів голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України, віцепрезидент Федерації важкої атлетики міста Луцьк Вячеслав Рубльов.

«Пишаємося тим, що Волинь і, зокрема, ДЮСШ “Колос”, стали лідерами в сфері важкої атлетики, що наш регіон приймає не лише юних спортсменів, а й ветеранів цього виду спорту. Бажаю кожному учаснику отримати чудові результати, оновити свої спортивні досягнення та перевершити власні очікування», – звернувся до спортсменів Григорій Недопад.

У змаганнях взяли участь чоловіки і жінки від 30 і більше років. Найстаршому спортсмену – більше 80-ти, проте, кажуть організатори, варто ввести ще одну вікову групу – 90+, адже для ветеранів вік не привід для відпочинку.

«Ви показуєте своїм прикладом як впродовж усього життя підтримувати гарну фізичну форму, щоразу підвищувати рівень своїх спортивних результатів та надихати інших на досягнення. Впевнений, що наша молодь уже рівняється на вас», – зазначив Вячеслав Рубльов. За словами організаторів турніру, під час виступу спортсменок-важкоатлеток було встановлено кілька рекордів України. Високих результатів очікують і від ветеранів-важковаговиків

Члени постійної комісії обласної ради з питань майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області заслухали очільників майже десятьох обласних комунальних установ щодо підсумків їхньої роботи у 2024 році.

Зокрема, депутати одноголосно затвердили звіт директора КП «Волиньприродресурс» Анатолія Капустюка. Він розповів, що попри виклики, як і у попередні роки, підприємство зберегло ефективність роботи, акумулювавши ресурси та адаптувавшись до нових умов. «Загальний дохід підприємств склав 106 млн грн, а прибуток – 37 млн грн. Ми активно працюємо, накопичуємо кошти на рахунках. Ведемо наукову роботу зі студентством, запроваджуємо нові напрямки, зареєстрували власну торгову марку. Минулоріч мали пів року простою, поки тривало оформлення земельних ділянок, однак було видобуто майже 7 тонн бурштину, це удвічі менше як у 2023-му. Однак це не позначилося на прибутковості, оскільки ми наростили видобуток торфу, продажу торфобрикету та фрезерату. Відтак, вдалось у 4 рази перевищити фінансові плани. Таку тенденцію очікуємо і цьогоріч», – наголосив він. Анатолій Капустюк також зауважив, що до обласного бюджету з частини чистого прибутку за 2024 рік було сплачено близько 5 млн грн. Підприємство також перераховує ренту від видобутку корисних копалин до бюджетів територіальних громад.

Без дискусій члени комісії затвердили й звіт директорка санаторію «Лісова пісня» Руслани Дибель, оскільки за підсумками 2024 року оздоровниця продемонструвала значне зростання прибутку, а це понад 3,3 млн грн, не зважаючи на негативний вплив об’єктивних та суб’єктивних чинників.

Між тим, т.в.о. директора ДВТП «Волиньфармпостач» Юрій Бараболя відзвітував, що у 2024 році сума збитків склала 4,4 млн.грн, а у 2023 році ця сума сягала майже 10 млн.грн. Юрій Бараболя запевнив, що на остаточне погашення кредиторської заборгованості знадобиться 7-8 місяців.

Члени профільної комісії також затвердили звіти низки освітніх, спортивних та соціальних комунальних закладів. Зокрема, директорка Крупівського навчально-реабілітаційного центру Юлія Гринчук проаналізувала навчальну, виховну, соціальну та корекційно-реабілітаційну роботу, також зупинилась на безпековій складовій освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази центру. Так, у 2024 році коштом обласного бюджету було встановлено 2 газових котли для відокремленого дошкільного відділення «Сонечко», а за кошти освітньої субвенції при співфінансуванні з обласного бюджету закуплено ноутбуки, проєктор та класне обладнання на суму понад 230 тисяч гривень. За її словами, проводилась і робота по залученню позабюджетних надходжень від спонсорів та меценатів для потреб вихованців.

Завідувач обласного притулку для дітей Леонід Хведчак також розповів, що за сприяння благодійників притулок отримав автомобіль, генератор, нову побутову техніку та кухонне обладнання на суму 950 тис. грн. Керівник також озвучив нагальну потребу у ремонті систем тепло- та водопостачання. Члени комісії рекомендували керівнику звернутися із відповідним запитом до голови обласної ради щодо виділення коштів з обласного бюджету.

Такою ж була порада депутатів директорці обласна Малої академії наук Тетяні Михалюк, яка звітуючи про діяльність установи, озвучила потребу у збільшенні штатної чисельності працівників. «З червня організація та проведення всіх етапів учнівських олімпіад буде прерогативою Малих академій наук. Відтак, ми будемо потребувати щонайменше додаткових 6 ставок і кошти на проведення заходів», – зауважила вона. Загалом, обласною МАН у 2024 році проведено близько сотні інтелектуальних змагань обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів, у яких взяли участь понад 10 тисяч учнів області.

Директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи Дмитро Піддубний поінформував депутатів про організацію навчально-тренувального процесу для понад 600 вихованців. За його словами, минулоріч був створений волейбольний клуб «ВОДЮСШ- УНІВЕРСИТЕТ», ця жіноча команда уже стала тріумфаторкою чемпіонату України з волейболу серед команд «І ліги» та у наступному сезоні виступить у вищій лізі. Він також розповів про оновлення матеріальної бази школи.

Крім того, члени профільної комісії рекомендували депутатам обласної ради підтримати проєкт рішення обласної ради «Про передачу транспортних засобів». Зокрема, з балансу обласного бюро медико-соціальної експертизи, яке ліквідовується, для потреб КП «Управління будинком Волинської обласної ради» буде передано автомобіль OPEL VIVARO 2005 року випуску, з балансу волинської екстренки у комунальну власність Любешівської громади – спеціалізований автомобіль Peugeot Boxer, 2013 року випуску, а з балансу обласної інфекційної лікарні Турійській селищній ТГ – спеціалізований вантажний автомобіль ГАЗ 3307, 1993 року випуску.

Презентацію новітнього навчально-практичного центру для підготовки фахівців у галузі автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва відвідали перший заступник голови Юрій Поліщук та депутати Волиньради, а також парламентар Ігор Гузь.

«Нині ми презентуємо оновлене обладнання навчально-практичного центру автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва, яке ми придбали за кошти державного бюджету на умовах співфінансування з обласного бюджету. Зокрема, закупили дороговартісні верстати, підйомники, стенди, нагрівачі та багато іншого. Усе це стане в нагоді нашим учням, які опановують фах слюсара з ремонту колісних транспортних засобів чи зварювальника», – зазначила директорка освітнього закладу Валентина Приступа. Загалом для навчально-практичного центру придбали близько ста найменувань різноманітної техніки на загальну суму майже 7 млн грн.

«В Україні дуже бракує спеціалістів робітничих професій. Колектив Нововолинського ЦПО проводить дуже важливу роботу – тут не тільки готують висококваліфікованих робітників, а й постійно оновлюють навчально-практичну базу для кращої підготовки фахівців. Це – надзвичайно цінна і потрібна робота», – підкреслив Юрій Поліщук. Він також вручив почесні грамоти обласної ради двом майстрам виробничого навчання – Андрію Танасієнко та Валерію Штумбурському.

Народний депутат України Ігор Гузь у своєму виступі відзначив постійні зусилля адміністрації та колективу центру професійної освіти задля розвитку на вимогу часу, особливо значним надбанням він вважає посилення компоненти практичних навичок в освітньому з використанням сучасного обладнання, що дозволить якісно задовольнити попит роботодавців.

У виїзному засіданні тимчасової комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький, керівники регіональних органів виконавчої влади, голови громад.

«З майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб 4 млн повністю або частково втратили житло, і у більшість з них не вирішена проблема з новим постійним місцем мешкання. В результаті роботи нашої комісії, ми домоглися виділення додаткових 20 млрд грн на грошову допомогу на проживання та програму «єВідновлення» для таких людей», – зазначив голова комісії Павло Фролов. Він додав, що з ініціативи комісії також був прийнятий законопроєкт про проведення всеукраїнської інвентаризації нерухомого майна усіх форм власності задля отримання реальної картини вільних об’єктів нерухомості, придатних для проживання ВПО.

На території Волині проживає 43 тис ВПО, більша частина яких сконцентрована в містах – Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Володимирі, Любомлі. В області також створено перелік з 18 місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. «Відбувається постійна комунікація з представниками ВПО задля вирішення проблем, з якими стикаються ці люди. Крім того, на зустрічах з бізнесом ми постійно наголошуємо на допомозі у працевлаштуванні і ветеранів, і ВПО. Бізнес у цих питаннях іде назустріч», – підкреслив начальник ОВА Іван Рудницький.

«У нас при професійно-технічних закладах існують гуртожитки, які не використовуються в повному обсязі. І нам би дуже допомогло, якби ці гуртожитки можна було використовувати як соціальне житло для ВПО. Ми можемо таким чином розмістити значну кількість людей. Але далеко не всі ці освітні установи передані з державної в обласну комунальну власність, хоча всі документи подано до Міносвіти давним-давно. Тому просив би сприяння народних депутатів у пришвидшенні процедури, яка триває роками», – зазначив Григорій Недопад.

Під час засідання постійної комісії з питань майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області про підсумки роботи за 2024 рік звітували директори обласних комунальних закладів.

Так, керівниця санаторію матері і дитини «Пролісок» Оксана Бугайчук зазначила, що минулоріч оздоровниця прийняла понад 7 тис осіб, за надані послуги виручили майже 62 млн грн. Дохід, після сплати усіх податків, використали на оновлення матеріально-технічної бази: провели капітальний ремонт мінерального басейну, приміщень пральні і гуртожитку, закупили нові апарати та обладнання, придбали вантажний автомобіль, встановили додаткове відеоспостереження і комп’ютерну техніку.

Очільник обласної школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко відзвітував, що в 2024 році в закладі працювало 7 відділень – бокс, боротьба вільна, важка атлетика, велосипедний спорт, веслування на байдарках і каное, дзюдо та легка атлетика. До участі у ХХХІІІ Олімпійських іграх підготували 7 спортсменів, а до національної збірної України увійшли 48 спортсменів. Проводили і ремонтні роботи в спорткомплексі «Колос», де й знаходиться ШВСМ, закупили новий спортивний інвентар.

Директор інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко розповів про наукову, методичну, інформаційно-аналітичну та організаційно-методичну роботу, міжнародну діяльність, організацію та проведення олімпіад і творчих конкурсів. Також в інституті активно зміцнюють матеріально-технічну базу та проводять поліпшення умов для слухачів. В минулому році тут відремонтували аудиторії, гуртожиток, встановили додаткове відеоспостереження та резервні джерела живлення в одному з корпусів та в укритті.

Депутати також схвалили звіт директорки Луцького геріатричного пансіонату Алли Гнатюк. Тут під опікою 165 мешканців, з них на повному державному утриманні 151 особа, 4 – на платній основі та 10 – диференційоване утримання, 50 – внутрішньо переміщені особи.  «У рамках міжнародного проєкту «Світле майбутнє – створення терапевтичного середовища для розвитку та підтримки шкільних навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю», який реалізується у співпраці з Товариством друзів дітей Сілезького регіонального відділення міста Катовіце, Луцький геріатричний пансіонат в 2024 році було визначено пілотною установою для впровадження нових видів терапії», – йдеться у звіті директорки. Крім того, пансіонат активно співпрацює з різноманітними благодійними організаціями та залучає допомогу.

Також депутати підтримали звіти директорів підприємства з архівної справи та центру по здійсненню соціальних виплат.

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулося засідання круглого столу «Ветеранська політика ВНУ імені Лесі Українки: виклики та перспективи», до якого долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники органів державної виконавчої влади, діючі військовослужбовці та ветерани, волонтери і науковці. Головна мета: обговорити проблеми, з якими стикаються ті, хто пройшов пекло війни, їх реінтеграцію до мирного життя, створення умов для розвитку та працевлаштування.

Так, задля ефективного впровадження ветеранської політики у ВНУ створили посаду консультанта з ветеранської політики, яку обійняв військовослужбовець Андрій Лев. Крім того, в університеті планують надавати психологічну допомогу, проводити професійну перепідготовку, створювати нові робочі місця, до прикладу, викладання предмету «базова військова підготовка». «Співпраця з ветеранами, зокрема 100 ОМБР, показала, що потрібен системний підхід. Ветеранський простір має бути не з 2-3 кімнат, а  стати місцем, де ветерани та члени їх родин можуть якісно, вільно і з користю провести час, отримати необхідну консультацію, задовольнити свої соціальні потреби. Тому ми ініціюємо створення повноцінного ветеранського простору в нашому університеті», – розповів ректор Анатолій Цьось.

Доступний простір, який би відповідав усім вимогам інклюзії, планують облаштувати на першому поверсі будівлі факультету історії, політології та національної безпеки. На другому поверсі, де знаходиться велика авдиторія на 500 місці, будуть проводити навчання та заняття. Будівлю облаштують ліфтом, який дозволить з’єднати перший і другий поверхи.

«Ми маємо бути готові до нових викликів, які постануть перед нами по завершенню війни, адже тим, хто був на фронті, хто пережив пекло війни, дуже важко адаптуватися до цивільного життя та знайти собі у ньому місці. Учасники бойових дій переймаються, як сприйме їхнє повернення суспільство, чи зможуть знайти роботу, здобути чи продовжити освіту, знайти психологічну, соціальну і суто людську підтримку. Те, що ветеранські хаби створюються і в наших освітніх закладах – це додаткова можливість для ветеранів отримати всебічну допомогу, не тільки адаптуватися до цивільного життя, а й здобути особистісний розвиток і зайняти чільне місце у соціумі», – зазначив Григорій Пустовіт. Він також висловив впевненість, що тільки у співпраці можна вирішити проблеми, які постали перед нашими військовими, ветеранами та перед державою.

Вже традиційні відкриті змагання, присвячені пам’яті депутата Волиньради, професора, заслуженого тренера України, багаторазового чемпіона та призера з риболовного спорту Романа Карпюка, відвідали перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та депутатка Волиньради, ректорка Академії рекреаційних технологій і права Людмила Стасюк.

У меморіальному турнірі з ловлі риби на мормишку з льоду взяли участь 13 команд із Волинської та Рівненської областей. Переможці отримали нагороди та Кубок пам’яті професора Романа Карпюка. Також ректорка академії Людмила Стасюк вручила подяку президенту Федерації рибного спорту у Волинській області Віталію Яцині.

«Роман Карпюк був людиною з великої літери. Він не лише розвивав науку, але й опікувався просуванням спорту та здорового способу життя серед молоді та дорослих. Те, що цей риболовний турнір відбувається уже вдруге – найкращий спосіб згадати його досягнення та віддати шану його улюбленій справі – риболовлі, адже в цьому він був одним із кращих», – зазначив Юрій Поліщук.