На змагання прибули понад 70 учасників із 18 областей України. Привітали спортсменів голова Волиньради Григорій Недопад та народний депутат України, віцепрезидент Федерації важкої атлетики міста Луцьк Вячеслав Рубльов.

«Пишаємося тим, що Волинь і, зокрема, ДЮСШ “Колос”, стали лідерами в сфері важкої атлетики, що наш регіон приймає не лише юних спортсменів, а й ветеранів цього виду спорту. Бажаю кожному учаснику отримати чудові результати, оновити свої спортивні досягнення та перевершити власні очікування», – звернувся до спортсменів Григорій Недопад.

У змаганнях взяли участь чоловіки і жінки від 30 і більше років. Найстаршому спортсмену – більше 80-ти, проте, кажуть організатори, варто ввести ще одну вікову групу – 90+, адже для ветеранів вік не привід для відпочинку.

«Ви показуєте своїм прикладом як впродовж усього життя підтримувати гарну фізичну форму, щоразу підвищувати рівень своїх спортивних результатів та надихати інших на досягнення. Впевнений, що наша молодь уже рівняється на вас», – зазначив Вячеслав Рубльов. За словами організаторів турніру, під час виступу спортсменок-важкоатлеток було встановлено кілька рекордів України. Високих результатів очікують і від ветеранів-важковаговиків

Члени постійної комісії обласної ради з питань майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області заслухали очільників майже десятьох обласних комунальних установ щодо підсумків їхньої роботи у 2024 році.

Зокрема, депутати одноголосно затвердили звіт директора КП «Волиньприродресурс» Анатолія Капустюка. Він розповів, що попри виклики, як і у попередні роки, підприємство зберегло ефективність роботи, акумулювавши ресурси та адаптувавшись до нових умов. «Загальний дохід підприємств склав 106 млн грн, а прибуток – 37 млн грн. Ми активно працюємо, накопичуємо кошти на рахунках. Ведемо наукову роботу зі студентством, запроваджуємо нові напрямки, зареєстрували власну торгову марку. Минулоріч мали пів року простою, поки тривало оформлення земельних ділянок, однак було видобуто майже 7 тонн бурштину, це удвічі менше як у 2023-му. Однак це не позначилося на прибутковості, оскільки ми наростили видобуток торфу, продажу торфобрикету та фрезерату. Відтак, вдалось у 4 рази перевищити фінансові плани. Таку тенденцію очікуємо і цьогоріч», – наголосив він. Анатолій Капустюк також зауважив, що до обласного бюджету з частини чистого прибутку за 2024 рік було сплачено близько 5 млн грн. Підприємство також перераховує ренту від видобутку корисних копалин до бюджетів територіальних громад.

Без дискусій члени комісії затвердили й звіт директорка санаторію «Лісова пісня» Руслани Дибель, оскільки за підсумками 2024 року оздоровниця продемонструвала значне зростання прибутку, а це понад 3,3 млн грн, не зважаючи на негативний вплив об’єктивних та суб’єктивних чинників.

Між тим, т.в.о. директора ДВТП «Волиньфармпостач» Юрій Бараболя відзвітував, що у 2024 році сума збитків склала 4,4 млн.грн, а у 2023 році ця сума сягала майже 10 млн.грн. Юрій Бараболя запевнив, що на остаточне погашення кредиторської заборгованості знадобиться 7-8 місяців.

Члени профільної комісії також затвердили звіти низки освітніх, спортивних та соціальних комунальних закладів. Зокрема, директорка Крупівського навчально-реабілітаційного центру Юлія Гринчук проаналізувала навчальну, виховну, соціальну та корекційно-реабілітаційну роботу, також зупинилась на безпековій складовій освітнього процесу та зміцненні матеріально-технічної бази центру. Так, у 2024 році коштом обласного бюджету було встановлено 2 газових котли для відокремленого дошкільного відділення «Сонечко», а за кошти освітньої субвенції при співфінансуванні з обласного бюджету закуплено ноутбуки, проєктор та класне обладнання на суму понад 230 тисяч гривень. За її словами, проводилась і робота по залученню позабюджетних надходжень від спонсорів та меценатів для потреб вихованців.

Завідувач обласного притулку для дітей Леонід Хведчак також розповів, що за сприяння благодійників притулок отримав автомобіль, генератор, нову побутову техніку та кухонне обладнання на суму 950 тис. грн. Керівник також озвучив нагальну потребу у ремонті систем тепло- та водопостачання. Члени комісії рекомендували керівнику звернутися із відповідним запитом до голови обласної ради щодо виділення коштів з обласного бюджету.

Такою ж була порада депутатів директорці обласна Малої академії наук Тетяні Михалюк, яка звітуючи про діяльність установи, озвучила потребу у збільшенні штатної чисельності працівників. «З червня організація та проведення всіх етапів учнівських олімпіад буде прерогативою Малих академій наук. Відтак, ми будемо потребувати щонайменше додаткових 6 ставок і кошти на проведення заходів», – зауважила вона. Загалом, обласною МАН у 2024 році проведено близько сотні інтелектуальних змагань обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів, у яких взяли участь понад 10 тисяч учнів області.

Директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи Дмитро Піддубний поінформував депутатів про організацію навчально-тренувального процесу для понад 600 вихованців. За його словами, минулоріч був створений волейбольний клуб «ВОДЮСШ- УНІВЕРСИТЕТ», ця жіноча команда уже стала тріумфаторкою чемпіонату України з волейболу серед команд «І ліги» та у наступному сезоні виступить у вищій лізі. Він також розповів про оновлення матеріальної бази школи.

Крім того, члени профільної комісії рекомендували депутатам обласної ради підтримати проєкт рішення обласної ради «Про передачу транспортних засобів». Зокрема, з балансу обласного бюро медико-соціальної експертизи, яке ліквідовується, для потреб КП «Управління будинком Волинської обласної ради» буде передано автомобіль OPEL VIVARO 2005 року випуску, з балансу волинської екстренки у комунальну власність Любешівської громади – спеціалізований автомобіль Peugeot Boxer, 2013 року випуску, а з балансу обласної інфекційної лікарні Турійській селищній ТГ – спеціалізований вантажний автомобіль ГАЗ 3307, 1993 року випуску.

Презентацію новітнього навчально-практичного центру для підготовки фахівців у галузі автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва відвідали перший заступник голови Юрій Поліщук та депутати Волиньради, а також парламентар Ігор Гузь.

«Нині ми презентуємо оновлене обладнання навчально-практичного центру автомобільного транспорту та електротехнічного виробництва, яке ми придбали за кошти державного бюджету на умовах співфінансування з обласного бюджету. Зокрема, закупили дороговартісні верстати, підйомники, стенди, нагрівачі та багато іншого. Усе це стане в нагоді нашим учням, які опановують фах слюсара з ремонту колісних транспортних засобів чи зварювальника», – зазначила директорка освітнього закладу Валентина Приступа. Загалом для навчально-практичного центру придбали близько ста найменувань різноманітної техніки на загальну суму майже 7 млн грн.

«В Україні дуже бракує спеціалістів робітничих професій. Колектив Нововолинського ЦПО проводить дуже важливу роботу – тут не тільки готують висококваліфікованих робітників, а й постійно оновлюють навчально-практичну базу для кращої підготовки фахівців. Це – надзвичайно цінна і потрібна робота», – підкреслив Юрій Поліщук. Він також вручив почесні грамоти обласної ради двом майстрам виробничого навчання – Андрію Танасієнко та Валерію Штумбурському.

Народний депутат України Ігор Гузь у своєму виступі відзначив постійні зусилля адміністрації та колективу центру професійної освіти задля розвитку на вимогу часу, особливо значним надбанням він вважає посилення компоненти практичних навичок в освітньому з використанням сучасного обладнання, що дозволить якісно задовольнити попит роботодавців.

У виїзному засіданні тимчасової комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, очільник ОВА Іван Рудницький, керівники регіональних органів виконавчої влади, голови громад.

«З майже 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб 4 млн повністю або частково втратили житло, і у більшість з них не вирішена проблема з новим постійним місцем мешкання. В результаті роботи нашої комісії, ми домоглися виділення додаткових 20 млрд грн на грошову допомогу на проживання та програму «єВідновлення» для таких людей», – зазначив голова комісії Павло Фролов. Він додав, що з ініціативи комісії також був прийнятий законопроєкт про проведення всеукраїнської інвентаризації нерухомого майна усіх форм власності задля отримання реальної картини вільних об’єктів нерухомості, придатних для проживання ВПО.

На території Волині проживає 43 тис ВПО, більша частина яких сконцентрована в містах – Луцьку, Нововолинську, Ковелі, Володимирі, Любомлі. В області також створено перелік з 18 місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. «Відбувається постійна комунікація з представниками ВПО задля вирішення проблем, з якими стикаються ці люди. Крім того, на зустрічах з бізнесом ми постійно наголошуємо на допомозі у працевлаштуванні і ветеранів, і ВПО. Бізнес у цих питаннях іде назустріч», – підкреслив начальник ОВА Іван Рудницький.

«У нас при професійно-технічних закладах існують гуртожитки, які не використовуються в повному обсязі. І нам би дуже допомогло, якби ці гуртожитки можна було використовувати як соціальне житло для ВПО. Ми можемо таким чином розмістити значну кількість людей. Але далеко не всі ці освітні установи передані з державної в обласну комунальну власність, хоча всі документи подано до Міносвіти давним-давно. Тому просив би сприяння народних депутатів у пришвидшенні процедури, яка триває роками», – зазначив Григорій Недопад.

Під час засідання постійної комісії з питань майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області про підсумки роботи за 2024 рік звітували директори обласних комунальних закладів.

Так, керівниця санаторію матері і дитини «Пролісок» Оксана Бугайчук зазначила, що минулоріч оздоровниця прийняла понад 7 тис осіб, за надані послуги виручили майже 62 млн грн. Дохід, після сплати усіх податків, використали на оновлення матеріально-технічної бази: провели капітальний ремонт мінерального басейну, приміщень пральні і гуртожитку, закупили нові апарати та обладнання, придбали вантажний автомобіль, встановили додаткове відеоспостереження і комп’ютерну техніку.

Очільник обласної школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко відзвітував, що в 2024 році в закладі працювало 7 відділень – бокс, боротьба вільна, важка атлетика, велосипедний спорт, веслування на байдарках і каное, дзюдо та легка атлетика. До участі у ХХХІІІ Олімпійських іграх підготували 7 спортсменів, а до національної збірної України увійшли 48 спортсменів. Проводили і ремонтні роботи в спорткомплексі «Колос», де й знаходиться ШВСМ, закупили новий спортивний інвентар.

Директор інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Олешко розповів про наукову, методичну, інформаційно-аналітичну та організаційно-методичну роботу, міжнародну діяльність, організацію та проведення олімпіад і творчих конкурсів. Також в інституті активно зміцнюють матеріально-технічну базу та проводять поліпшення умов для слухачів. В минулому році тут відремонтували аудиторії, гуртожиток, встановили додаткове відеоспостереження та резервні джерела живлення в одному з корпусів та в укритті.

Депутати також схвалили звіт директорки Луцького геріатричного пансіонату Алли Гнатюк. Тут під опікою 165 мешканців, з них на повному державному утриманні 151 особа, 4 – на платній основі та 10 – диференційоване утримання, 50 – внутрішньо переміщені особи.  «У рамках міжнародного проєкту «Світле майбутнє – створення терапевтичного середовища для розвитку та підтримки шкільних навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю», який реалізується у співпраці з Товариством друзів дітей Сілезького регіонального відділення міста Катовіце, Луцький геріатричний пансіонат в 2024 році було визначено пілотною установою для впровадження нових видів терапії», – йдеться у звіті директорки. Крім того, пансіонат активно співпрацює з різноманітними благодійними організаціями та залучає допомогу.

Також депутати підтримали звіти директорів підприємства з архівної справи та центру по здійсненню соціальних виплат.

У Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулося засідання круглого столу «Ветеранська політика ВНУ імені Лесі Українки: виклики та перспективи», до якого долучилися заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, представники органів державної виконавчої влади, діючі військовослужбовці та ветерани, волонтери і науковці. Головна мета: обговорити проблеми, з якими стикаються ті, хто пройшов пекло війни, їх реінтеграцію до мирного життя, створення умов для розвитку та працевлаштування.

Так, задля ефективного впровадження ветеранської політики у ВНУ створили посаду консультанта з ветеранської політики, яку обійняв військовослужбовець Андрій Лев. Крім того, в університеті планують надавати психологічну допомогу, проводити професійну перепідготовку, створювати нові робочі місця, до прикладу, викладання предмету «базова військова підготовка». «Співпраця з ветеранами, зокрема 100 ОМБР, показала, що потрібен системний підхід. Ветеранський простір має бути не з 2-3 кімнат, а  стати місцем, де ветерани та члени їх родин можуть якісно, вільно і з користю провести час, отримати необхідну консультацію, задовольнити свої соціальні потреби. Тому ми ініціюємо створення повноцінного ветеранського простору в нашому університеті», – розповів ректор Анатолій Цьось.

Доступний простір, який би відповідав усім вимогам інклюзії, планують облаштувати на першому поверсі будівлі факультету історії, політології та національної безпеки. На другому поверсі, де знаходиться велика авдиторія на 500 місці, будуть проводити навчання та заняття. Будівлю облаштують ліфтом, який дозволить з’єднати перший і другий поверхи.

«Ми маємо бути готові до нових викликів, які постануть перед нами по завершенню війни, адже тим, хто був на фронті, хто пережив пекло війни, дуже важко адаптуватися до цивільного життя та знайти собі у ньому місці. Учасники бойових дій переймаються, як сприйме їхнє повернення суспільство, чи зможуть знайти роботу, здобути чи продовжити освіту, знайти психологічну, соціальну і суто людську підтримку. Те, що ветеранські хаби створюються і в наших освітніх закладах – це додаткова можливість для ветеранів отримати всебічну допомогу, не тільки адаптуватися до цивільного життя, а й здобути особистісний розвиток і зайняти чільне місце у соціумі», – зазначив Григорій Пустовіт. Він також висловив впевненість, що тільки у співпраці можна вирішити проблеми, які постали перед нашими військовими, ветеранами та перед державою.

Вже традиційні відкриті змагання, присвячені пам’яті депутата Волиньради, професора, заслуженого тренера України, багаторазового чемпіона та призера з риболовного спорту Романа Карпюка, відвідали перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук та депутатка Волиньради, ректорка Академії рекреаційних технологій і права Людмила Стасюк.

У меморіальному турнірі з ловлі риби на мормишку з льоду взяли участь 13 команд із Волинської та Рівненської областей. Переможці отримали нагороди та Кубок пам’яті професора Романа Карпюка. Також ректорка академії Людмила Стасюк вручила подяку президенту Федерації рибного спорту у Волинській області Віталію Яцині.

«Роман Карпюк був людиною з великої літери. Він не лише розвивав науку, але й опікувався просуванням спорту та здорового способу життя серед молоді та дорослих. Те, що цей риболовний турнір відбувається уже вдруге – найкращий спосіб згадати його досягнення та віддати шану його улюбленій справі – риболовлі, адже в цьому він був одним із кращих», – зазначив Юрій Поліщук.

В день 11-их роковин найтрагічніших подій під час Революції Гідності на центральній площі Луцька біля пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України» відбулася громадська панахида. До скорботних заходів долучилися голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники Юрій Поліщук і Григорій Пустовіт, священнослужителі, військовослужбовці, правоохоронці та активна громадськість.

Панахиду очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Звертаючись до присутніх, він зазначив, що усі найважчі події в житті України відбувалися взимку – розстріл героїв Крут, вбивство протестувальників на Інститутській в Києві, повномасштабне вторгнення росії в Україну. «Але ми вистояли, бо були згуртовані. Зараз нас знову випробовують на єдність, зрілість і стійкість. Герої Небесної Сотні – це наші світочі. Хлопці, які гинуть зараз, захищаючи нашу країну, –  це ті, хто мав би зараз розбудовувати її. На жаль, вони поклали життя заради нашого майбутнього. І коли перед нами постануть нові випробування, ми маємо вистояти заради них і себе», – підкреслив владика.

За полеглих під час Революції Гідності молилися також біля пам’ятного знаку «Волинські Герої Небесної Сотні» на меморіальному комплексі «Вічна Слава» у Луцьку. Тут похований Герой України Василь Мойсей, який загинув на вулиці Інститутській в Києві у 2014-му році.

Участь у засіданні взяли перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук та депутатка обласної ради, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку Ольга Омелько.

Під час конференції голова обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Василь Грановський відзвітувався про роботу очолюваного ним органу за п’ятирічний період. Він також озвучив актуальні питання, які потребують вирішення з боку влади, зокрема, потребу у зміні тарифної сітки оплати праці, підвищення її розміру, доплат за престижність. За результатами обговорення члени профспілки визнали звіт задовільним а також переобрали Василя Грановського на посаду голови обласної організації профспілки.

Юрій Поліщук зазначив, що керівництво та депутатський корпус обласної ради завжди гостро реагує на усі звернення працівників освіти та прислухається до їхніх побажань. «Ті держави, які роблять ставку на освіту, досягають максимального розвитку і процвітання, а люди, які стоять на сторожі захисту інтересів освітян, роблять велику справу. Саме тому депутати та голова обласної ради завжди активно реагують на звернення працівників освіти. Зокрема, ми подвоїли кількість мотиваційних обласних премій для наших освітян. З 1 січня цього року їх буде 15, з яких 5 – у сфері науки, а 10 – у сфері освіти. Ми завжди готові співпрацювати з освітянською спільнотою. Профспілкою як захисником прав педагогічних кадрів, аби не допустити змін, які зашкодять майбутньому нашої освіти», – наголосив Юрій Поліщук. Він також підкреслив, що обласна рада неодноразово зверталася до центральних органів влади, відстоюючи права освітян, зокрема і щодо недопущення мораторію на підвищення основних соціальних стандартів з оплати праці працівників бюджетної сфери. Проблематика освітянського середовища краю також постійно присутня у запитах депутатів обласної ради.

У Києві відбувся національний форум «Стратегічне планування на регіональному рівні: від відновлення до розвитку», який об’єднав лідерів регіонів і територіальних громад, законотворців і представників міністерств, експертів та представників асоціацій – виразників інтересів місцевого самоарядування навколо питань розвитку регіонів України. До дискусійної платформи долучився і заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.

Цей форум – заключний етап 7-ми стратегічних сесій, під час якого учасники систематизували висновки щодо регіональних особливостей макрорегіонів та перспективи їх розвитку. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко зазначив, що сторони змогли напрацювати важливі зміни, які згодом будуть внесені до парламенту. «Надалі ми системно оновлюватимемо повноваження місцевих органів влади та продовжимо розмежування їх функцій з органами виконавчої влади», – наголосив віцеспікер. Питання децентралізації – на порядку денному Офісу Президента, зазначив заступник керівника Офісу Віктор Микита. Він також наголосив що це питання стосується не лише системи управління територіальних громад, а й енергетики, бюджетів та інших сфер життєдіяльності країни. У рамках форуму відбулося кілька панельних дискусій, під час яких учасники обговорили ключові аспекти стратегічного планування, виклики та перспективи регіонального розвитку в умовах відновлення України. Також було презентовано основи територіально-орієнтованого підходу у стратегічному плануванні.