Його приурочили до професійного свята – Дня працівників освіти, яке традиційно відзначається у першу неділю жовтня. Крім професорсько-викладацького складу у засіданні також взяли участь очільник обласної ради Григорій Недопад, Луцький міський голова Ігор Поліщук, заступник начальника ОВА Тарас Шкітер, а також представники районної влади.

Голова Волиньради відзначив щоденну роботу колективу над вдосконаленням університету. «Професія освітянина, професія людей, які присвятили себе науці та навчанню дітей і молоді, надзвичайно важлива, адже вони не просто дають знання, готують майбутніх фахівців, а й формують свідомого громадянина. Окремих слів вдячності заслуговують ті люди, які щодня працюють над розвитком Луцького національного технічного університету. Цей заклад став гордістю Волині. Дякую вам за щоденну працю та ваш професіоналізм», – звернувся до колективу Григорій Недопад. Він відзначив Почесними грамотами обласної ради науковців ЛНТУ.

Ректорка університету Ірина Вахович привітала присутніх зі святом та подякувала за самовіддану працю.

Знаменній даті приурочили презентацію документального фільму про монастир та парафію, прем’єру п’єси християнського аматорського театру, концерт національної капели бандуристів, а також подячну архієрейська Божественну літургію. Урочисте богослужіння з нагоди свята відвідав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

«Відновлення діяльності греко-католицької парафії та монастиря – справжнє Господнє диво, адже в часи поневолення українського народу ця церква була під забороною. Нині ж при монастирі функціонують недільна школа, художня студія, два хори та активно відроджується духовність. В час війни спільні молитви неабияк надихають та допомагають і мирним громадянам, і нашим воїнам», – зазначив Григорій Пустовіт.

В результаті Берестейської унії 1596 року, яка об’єднала частину православної еліти з Римом, була утворена греко-католицька церква, і Луцька єпархія стала однією з перших її структур на Волині. В часи панування Російської імперії у 1828 році греко-католицьку єпархію було ліквідовано, а храми та парафії приєднали до православної юрисдикції. В колишній будівлі Василіанського монастиря, яка знаходиться на вулиці Йова Кондзелевича і є однією із найстаріших мурованих будівель міста, заселили людей. Нині – це музей Луцького братства та житловий будинок.

З початком української незалежності свою діяльність відновила і греко-католицька церква. У 1995 році у Луцьку отці Василіяни почали зведення монастиря та собору. Нині тут вже споруджено монастир, святилище, та нижній храм, який освятили у 2008 році.

До роботи колегіально-дорадчого органу долучився перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Виклики, які стоять перед закладами фахової передвищої освіти у час війни, та можливості формування стійкості і безпечного середовища для здобувачів освіти і колективів закладів – такими були ключові теми обговорення. Очільниця Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик зазначила, що в нинішніх умовах керівники закладів освіти не лише адмініструють освітні процеси, а й створюють простір, де формуються фахівці, які здатні гідно відповісти на виклики сьогодення. «Ми маємо хороші технології, зберігаємо зв’язки з іншими закладами, а також працюємо над психологічною стійкістю та згуртованістю наших студентського та педагогічного колективів», – наголосила Тетяна Пастрик.

До процесу удосконалення закладів фахової передвищої освіти, а також формування регіональної освітньої політики активно долучається і Волиньрада. «Ми швидко реагуємо на зміни, які впроваджує держава, і звертаємося в інтересах наших закладів до держави задля коригування завдань, які постають перед освітніми установами. В нинішніх умовах нас єднає одна мета: виховання фізично здорового, патріотичного та високопрофесійного громадянина України», – зазначив Юрій Поліщук. Він також підкреслив, що обласна рада підтримує студентів, молодих науковців та викладачів, зокрема у 2008 році було започатковано Премію за заслуги у сфері науки, а у 2020-му – щорічної стипендії для молодих вчених. Нині у кожній номінації їх отримують по 5 представників наукового середовища.

Під час засідання члени ради директорів закладів фахової передвищої освіти також обговорили питання вдосконалення якості освітнього процесу, модернізації закладів, розбудови профільної освіти та надання першої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

У них беруть участь близько 70 спортсменів з синдромом Дауна із 10 областей України. Привітав учасників голова обласної ради, президент Федерації легкої атлетики Волині Григорій Недопад.

Організаторами спортивного дійства виступили благодійна організація Карітас-Спес Луцьк. Змагання присвятили пам’яті волинського спортсмена Миколи Стасюка. Він був інвалідом з дитинства II групи (ДЦП), чемпіоном України з метання списа.

«Вітаю учасників спеціальної олімпіади на святі спорту. Рожищанин Микола Стасюк, якому приурочені змагання, наша гордість – його досягнення у спорті надихали. Він був щирою і доброю людиною, яку знали і любили. Дякую, що ви пам’ятаєте про нього і вшановуєте через спортивне дійство. Радію, що на ці змагання приїхало так багато учасників, і впевнений: ви усі є переможцями, бо перемогли свої страхи і прагнете нових досягнень», – звернувся до учасників Григорій Недопад.

Спортивне дійство почалося із внесення олімпійського вогню. Його на арену стадіону «Авангард» урочисто винесли спортсмени спільно з канцлером Луцької дієцезії отцем Павлом Хом’яком, ветеранами, правоохоронцями, рятувальниками та медиками. «Сьогодні в Луцьку зібралися надзвичайно талановиті спортсмени, чемпіони, люди з великої літери. Кожен з вас уже переможець», – зазначив отець Павло.

Легкоатлети змагатимуться в забігах на дистанції у 50 та 100 метрів, стрибках у довжину, штовханні ядра та метанні м’яча.

В урочистому нагородженні лауреата взяв участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

Літературну премію у 2018 році заснувала родина Івана Корсака спільно з видавництвом «Ярославів Вал» на честь відомого українського письменника та з метою популяризації історичної прози. До участі у конкурсі приймають українськомовні романи та повісті, які були опубліковані протягом останніх трьох років, ще не здобували інших літературних відзнак, вирізняються високим художнім рівнем і мають читацький або критичний розголос. Переможець отримує диплом, медаль і грошову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень.

«Родина Корсаків заклала неймовірно потрібну для України традицію – творити історичні романи. Багато письменників уникають писати історичні романи, проте саме цей жанр дозволяє дізнатися, як жили наші предки на Волині, Поділлі, Буковині, відчути дух тієї епохи. Приємно бачити, що з кожним роком все більше письменників бере участь у конкурсі, змагаючись за можливість обдарувати нас прекрасними творами. Тому хочу подякувати родині Корсаків та всім учасникам за те, що відроджуєте нашу історію», – зазначив Григорій Пустовіт.

Цього року лауреатом премії став Степан Процюк з романом «Пан. Роман про Євгена Чикаленка», присвячений видатному українському громадському діячу, меценату та публіцисту Євгену Чикаленку, який зробив значний внесок у розвиток української культури та преси на початку ХХ століття. Степан Процюк – автор понад 30 книг, володар відзнаки «Золотий письменник України», член Українського ПЕН-клубу. Нагороду переможцю конкурсу вручив генеральний директор VolWest Group, онук Івана Корсака Роман Корсак. Під час заходу учасники отримали можливість почути уривок з твору «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» у виконанні автора роману, а також привітати переможців конкурсу «Читаю імена твої, Україно».

Участь у роботі постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області взяв заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко.

Заступниця начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності Ірина Смірнова поінформувала членів профільної комісії, що 15 вересня закінчується термін дії контракту із директоркою комунального підприємства «Регіональний інформаційно-комп’ютерний центр» Світланою Мещеряковою.

Відтак, відповідно до Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників обласних комунальних підприємств, установ, організацій та враховуючи умови контракту, укладеного із керівником, члени комісії одноголосно рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду продовжити термін дії контракту із Світланою Міщеряковою терміном на 5 років.

Ці та інші питання були предметом розгляду на традиційній оперативній нараді при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

В області триває підготовка житлово-комунального господарства та житлового фонду до опалювального сезону. За словами директора департаменту ЖКГ ОВА Василя Венського, підприємства звітують про готовність до зими на 92% – проведено заміну і ремонт мереж, котельного господарства, проведені необхідні роботи у житловому фонді. Крім того, на випадок виникнення надзвичайних ситуацій в області встановлено електрогенеруючі установки загальною потужністю 96 МВт. Голова ОВА доручив очільникам райдержадміністрацій забезпечити можливості для швидкого та безперешкодного поновлення запасів пального для генераторів у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Про стан автомобільних доріг місцевого значення та заходи з підготовки до осінньо-зимового періоду доповідав заступник директора департаменту житлово-комунального господарства ОВА Даниїл Масич. За його словами, з обласного бюджету на ремонт автошляхів було виділено 71 млн грн, ще 61 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів. «З державного бюджету на будівництво, реконструкцію та ремонт доріг кошти не виділяються. Проте на поточний ремонт та експлуатаційне утримання доріг місцевого значення із загального фонду держбюджету було передбачено 39 млн грн, з яких оплачено 28 млн грн. Їх використали на аварійний ремонт мостів», – наголосив посадовець. В листопаді планується обстеження автомобільних доріг спільно з головами територіальних громад для визначення критичних ділянок, які потребують ремонту у 2026 році. Крім того, голова ОВА Іван Рудницький зазначив, що очікує від громад інформації щодо закупівлі піщано-сольової суміші для посипання доріг.

Окремою темою обговорення стало забезпечення медпрацівників сільської місцевості житлом. Наразі область потребує 178 лікарів. З огляду на це, Міністерство охорони здоров’я реалізує програму для забезпечення медиків житлом, насамперед для заповнення вакансій у сільській місцевості, шляхом купівлі житла за кошти державного бюджету. Медик самостійно обирає житло, яке відповідає певним вимогам (наприклад, розташоване не далі 30 км від роботи), після чого заклад охорони здоров’я, отримавши схвалення від обласного департаменту та МОЗ, купує це житло і надає його у користування медику. «За результатами відбору і відповідності вимогам МОЗ, надійшли пропозиції від КП Оваднівський центр первинної медичної допомоги та КП Ратнівська центральна районна лікарня», – зазначив начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух. Крім того, з метою залучення лікарів для роботи в сільській місцевості в Ратнівській лікарні передбачили укладання строкового договору з лікарем, а також виплату одноразової грошової допомоги в сумі 200 тис грн. Цьогоріч на таких умовах працевлаштували 3 лікарів. Також держава пропонує одноразову адресну допомогу випускникам, які закінчили підготовку в інтернатурі за лікарськими спеціальностями та були працевлаштовані у сільській місцевості. «Уже підготовлені документи на отримання одноразової адресної допомоги для 11 лікарів», – наголосив Юрій Легкодух. 

Чергову партію допомоги для воїнів 14-ї та 100-ї ОМБР на лінію фронту доставили депутати обласної ради Юрій Харченко та Ігор Лех.

«Для військовослужбовців 14-ї бригади, які боронять Куп’янський напрямок, передали автомобіль-пікап та каадрокоптер DJI Mavic 3Pro від благодійників з Фінляндії, з якими співпрацюємо ось уже 4-й рік. Тому вкотре дякуємо їм за постійну підтримку наших воїнів і України», – зазначив Юрій Харченко.

Захисникам 100-ї ОМБР, які виконують бойову роботу на одному із найскладніших напрямків фронту – Торецькому, доставили генератори, квадрокоптери DJI Mavic 4Pro, FPV-дрони та засоби зв’язку – Starlink. До збору цього вантажу долучилися колективи обласних комунальних закладів – обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства, інституту післядипломної педагогічної освіти, обласної психіатричної лікарні, а також центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

«Крім цієї найнеобхіднішої для наших оборонців допомоги також привезли і адресні посилки від родин військовослужбовців та смаколики. Ми й надалі будемо допомагати бійцям задля майбутнього нашої країни», – запевнив Ігор Лех.

На традиційному 34-му бізнесовому зібранні Волинь представляли голова обласної ради Григорій Недопад, народний депутат України Вячеслав Рубльов, представники органів місцевого самоврядування.

Економічний форум, організований Фондом Інститут Східних Досліджень, є найбільшою конференцією в Центральній та Східній Європі. Уже більше 30 років до заходу долучаються політичні, економічні і соціальні лідери з усього світу.

Під час панельної дискусії «Як програми транскордонного співробітництва впливають на можливості розвитку прикордонних регіонів?», у якій взяв участь Григорій Недопад, обговорили пріоритети співробітництва прикордонних регіонів в контексті викликів війни і сучасної геополітичної ситуації, вплив проєктів ЄС на відбудову місцевої інфраструктури та економіки, а також очікування місцевих громад щодо співпраці із сусідами з Польщі та інших країн ЄС.

«Від початку повномасштабної війни пріоритети транскордонного співробітництва України різко змінилися. Якщо раніше акцент був на економічний розвиток, культуру та екологію, то зараз першочерговим завданням стало виживання, гуманітарна допомога, військова підтримка та відновлення критичної інфраструктури. Співпраця з країнами-сусідами, особливо з Польщею, набула життєво важливого значення», – зазначив голова обласної ради.

Григорій Недопад наголосив, що проєкти, які фінансуються Європейським Союзом, відіграють ключову роль у післявоєнному відновленні України. «Місцеві громади у прикордонних регіонах, мають високі очікування від співпраці з Польщею та іншими країнами ЄС. Вони сподіваються на партнерство у питанні залучення досвіду і фінансування від своїх європейських партнерів, використання кращих практик в управлінні, плануванні та наданні послуг, що має ключове значення в контексті децентралізації. Також для нас важливо посилення економічних взаємин, підтримка бізнесу, залучення інвестицій та створення спільних підприємств, зміцнення зв’язків, культурний обмін та інтеграція, що є важливим для подальшого європейського майбутнього України», – підкреслив Григорій Недопад.

Ці та інші питання були предметом обговорення підчас традиційної оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького, а також за участі першого заступника голови обласної ради Юрія Поліщука, керівників РВА, громад, окремих структурних підрозділів та служб виконавчої влади, представників правоохоронних органів та військових формувань.

За словами директорки департаменту соціального захисту населення ОВА Оксани Гобод, в області збільшують кількість місць тимчасового перебування для розміщення внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні громадян цієї категорії на Волині зареєстровано майже 43 тисячі. «З початку року кількість людей, які знайшли прихисток на Волині, становить 2776 осіб і щомісяця зростає. Нині в області облаштовано 19 об’єктів на 906 ліжко-місць, де можуть прийняти внутрішньо переміщених осіб. Станом на вересень вільними лишається сотня місць», – зазначила керівниця. Вона додала, що на декількох об’єктах тривають ремонтні роботи, що додатково забезпечить розміщення 460 громадян.

Іван Рудницький наголосив: працездатні люди, які прибуватимуть в область, повинні бути забезпечені роботою, а їхні діти – мати можливість відвідувати школи та дитсадки. «Люди, які не можуть працювати, мають бути розселені в об’єкти, де проживання забезпечить держава, громада чи область. Ті, хто можуть працювати,  повинні бути працевлаштовані і мати можливість орендувати житло», – зазначив голова ОВА.

Про облаштування укриттів в освітніх закладах доповів очільник головного управління ДСНС України у Волинській області Мирослав Дем’янчук. Так, з 517 шкіл у 37 – сховища відсутні, та не укладені договори про використання захисних споруд, розташованих неподалік. «У Луцькому районі – це 2 школи, у Ковельському – 5, у Володимирському – 6, у Камінь-Каширському – 24. Крім того, укриття відсутні у 12 дитсадках», – зазначив головний рятувальник області.

«В Україні 4-й рік триває повномасштабна війна, на Волині вдень літають шахеди, а у нас є школи, де немає навіть договорів на використання суміжних захисних споруд. В кожній громаді потрібно створити комісію за участі працівників ДСНС, представників місцевої влади та знайти укриття для кожної школи і дитсадка, яке є поряд. На виконання – тиждень», – доручив Іван Рудницький.