Сьогодні в Україні і світі згадують жертв політичних репресій та геноциду кримських татар, а також відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу. У пам’ятних заходах до роковин початку депортації кримськотатарського та інших народів з Кримського півострова взяли участь члени громадського об’єднання «Кримські татари Волині», військовослужбовці, представники громадськості та влади. Волиньраду представляв заступник голови Григорій Пустовіт.

Через примусову депортацію майже 200 тисяч кримських татар, а також понад 40 тисяч болгар, вірмен, греків, турків і ромів втратили дім, батьківщину, рідних. Заслання обернулося голодом, злиднями і поневіряннями. Страшних умов депортації не пережив майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Це насильницьке переселення Україна визнає актом геноциду і вшановує пам’ять про його жертв. Історія знову повторилася у 2014 році, після анексії Криму росією. рф продовжує тоталітарні, імперські за духом традиції поневолення, здійснюючи системні репресії корінних кримців, незгодних з окупацією півострова.

Традиційно цього дня на Замковій площі Луцька відбулись жалобні заходи з вшанування жертв політичних репресій та геноциду кримськотатарського народу. Присутні поклали квіти до монументу Жертвам політичних переслідувань, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, а також виконали Державний гімн України та Гімн кримськотатарського народу «Ant etkenmen».

З нагоди ювілейної дати у коледжі відбувся форум «Освітній простір фахової передвищої освіти у ретроспективі змін». До привітань доєдналися голова Волиньради Григорій Недопад, народна депутатка України Ірина Констанкевич, представники духовенства.

За роки своєї діяльності фаховий коледж технологій, бізнесу та права випустив понад 20 тисяч висококваліфікованих спеціалістів. В закладі створені всі умови для навчання, розвитку та дозвілля студентів. «Впродовж усієї діяльності для нас якість навчання на першому місці, адже ми готуємо кваліфікованих робітників», – запевнив очільник закладу Станіслав Щерблюк.

Григорій Недопад високо оцінив роботу колективу закладу та якість підготовки здобувачів освіти. «Ваші випускники – це гордість закладу і цілої Волині, адже вони отримали не лише високоякісну професійну освіту, а й необхідні практичні навички. Впродовж усієї своєї історії цей заклад невпинно розвивається та завжди готовий долати виклики. З початком повномасштабного вторгнення колектив коледжу доєднався до допомоги Збройним Силам України і продовжує це робити зараз. Дякую кожному за вашу роботу», – звернувся до колективу закладу Григорій Недопад.

Він відзначив почесними грамотами обласної ради директора коледжу Станіслава Щерблюка, а також викладачів закладу. В свою чергу, народна депутатка України Ірина Констанкевич вручила директору закладу почесну грамоту Верховної Ради України.

Зокрема, проголосували за прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст ї області на баланс комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» майно позаміського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Чайка» Волинської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України у селі Світязь Ковельського району. Як йдеться в проєкті рішення, цей табір шостий рік не працює у зв’язку з форс-мажорними обставинами – це епідемія COVID-19, воєнний стан і потребує значних фінансових вкладень для відновлення роботи. Тож до обласної ради звернулась Волинська організація профспілки працівників охорони здоров’я з пропозицією прийняти «Чайку» в обласну комунальну власність.

Також під час сесії депутати проголосували за реорганізацію комунальної установи «Управління будинком Волинської обласної ради» в комунальне підприємство. Рішення мотивоване різницею в діяльності закладу, а також в додаткових функціях, які він має виконувати.

Крім того, депутати погодили передачу матеріальних цінностей з балансу низки комунальних закладів. Зокрема, Волинська обласна психіатрична лікарня передала на баланс Олицького психоневрологічного інтернату стоматологічну установку. В свою чергу, обласна психіатрична лікарня м. Луцька отримала лікарські засоби від обласної інфекційної лікарні. Також депутати проголосували за затвердження низки проєктів землеустрою для комунальних підприємств області – ДЮСШ «Колос» та Волинського краєзнавчого музею.

Круглий стіл на таку тему до Міжнародного дня музеїв приурочив Волинський краєзнавчий музеї спільно з кафедрою музеєзнавства, пам’яткознавства та інформаційно-аналітичної діяльності ВНУ імені Лесі Українки. З професійним святом зберігачів надбань поколінь українців від імені Волиньради привітав і відзначив перший заступник голови Юрій Поліщук.

У мережі закладів культури області музеї займають особливе місце, оскільки саме тут зберігається пам’ять про людей та події, вивчається і популяризується локальна історія. У час російсько-української війни саме музеї стали осередками, де акумулюються матеріали про Героїв новітньої доби – полеглих захисників Волинського краю. «Окрім того, з початком повномасштабної війни музеї стали місцем сили і незламності, потужними волонтерськими центрами, осередками допомоги Силам безпеки і оборони України. Музейники радо діляться знаннями про Волинь та інформацією про її скарби з внутрішньо переміщеними особами, які знайшли прихисток на нашій землі, тим самим допомагаючи адаптуватись, почувати себе комфортно, бути вдома», – зазначила директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко.

З професійним днем працівників музею від імені Волиньради привітав перший заступник голови Юрій Поліщук. «Я цілком усвідомлюю, що збереження історичної і культурної спадщини сьогодні тримається переважно на людях. Бо за 30 років держава, на жаль, не сформувала виразної концепції підтримки національного надбання загалом і музейної справи зокрема, і це спричинило чимало проблем як в галузі, так і в суспільстві. Без державних програм і фінансування не обійтися. І завдання обласної ради домогтися зміни державної політики щодо музейної справи. Я щиро дякую кожному з вас за самовіддану працю з оборони нашої культурної та історичної спадщини», – звернувся до присутніх Юрій Поліщук. Він також відзначив Подяками голови обласної ради працівників Волинського краєзнавчого музею Ліану Бойко та Людмилу Кревську за значний особистий внесок у розвиток музейної справи в області.

Під час музейного круглого столу була підсумована Тринадцята обласна рейтингова акція «Музейна подія року на Волині – 2024», переможцями якої стали Реекспозиція Садиби Косачів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, виставковий проєкт «Свій/Чужий. Історії про…» відділу етнографії та народних промислів Волині обласного краєзнавчого музею та виставка «Холмщина у пам’яті поколінь» відділу історії Волині також краєзнавчого музею. Всього на розгляд експертів було подано14 подій проведених музейними закладами області.

Порядок денний теперішнього засідання постійної комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів був сформований на підставі клопотань суб’єктів господарювання різних форм власності стосовно користування земельними ділянками природно-заповідного фонду та для ведення мисливського господарства.

Зокрема, прохання про зміну меж об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення надійшло від Держприкордонслужби. Йдеться про 7 ділянок, які повністю або частково входять до місцевих заказників, розташованих в межах українсько-білоруського кордону. Очільник комісії Юрій Ройко зауважив, що згадані земельні ділянки уже перебувають у постійному користуванні 6-го Волинського прикордонного загону відповідно до розпорядження начальника ОВА. «Земельний кодекс передбачає, що об’єкти ПЗФ вздовж лінії державного кордону виводяться із заповідного фонду та передаються військовим частинам ДПС для будівництва та утримання інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, загороджень, комунікацій тощо. На час дії воєнного стану процедуру спрощено, вона не вимагає експертного висновку та погодження профільного міністерства. Повноваженнями приймати рішення про зміни меж територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення наділена Волинська обласна рада», – детально розтлумачив суть питання Юрій Ройко. Тож члени комісії одноголосно рекомендували змінити сесійним рішенням межі п’ятьох місцевих заказників і вилучити ділянки загальною площею 33,5 га для посилення охорони українсько-білоруського кордону.

Про добровільну відмову від права користування майже 20-ма тисячами гектарів мисливських угідь Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» заявила його філія «Ковельське лісове господарство». Обґрунтовуючи свій намір, заявники посилаються на те, що через заборону полювання, три роки поспіль мисливське господарство не приносить прибутків, натомість зростають витрати на його охорону та утримання. Минулоріч Ковельському лісовому господарству це коштувало понад 1,2 млн грн. Оскільки іншого закон не передбачає, профільна комісія рекомендує депутатському корпусу задовольнити клопотання.

Натомість Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство «Тур» просить надати у постійне користування понад 27 тисяч га лісових, польових та водно-болотних угідь для ведення мисливського господарства. Представник заявника пояснив, що йдеться про поновлення договору на користування цими площами, термін дії якого закінчився два роки тому, майже стільки ж часу пішло на підготовку пакету документів, в тому числі й з урахуванням законодавчих змін. «Ми господарюємо на цих територіях з 1975 року, і незважаючи на обмеження воєнного стану, ми не збиткові і не маємо проблем з утриманням та охороною, також ми не звільнили жодної людини», – запевнив керівник господарства. Депутат Сергій Кошарук закликав колег підтримати клопотання: «Упродовж багатьох років «Тур» і справді господарює добросовісно і продуктивно». Голова екологічної комісії Юрій Ройко додав, що це – колишній міжгосподарський лісгосп, який і у статусі акціонерного товариства можна вважати взірцевим. Члени комісії одноголосно підтримали клопотання СЛАТ «Тур», як і прохання громадської організації «Мисливсько-рибальський колектив «Наболоцький»» про надання у користування додаткових 2,3 тис га мисливських угідь.

Депутати Людмила Кирда і Сергій Кошарук закликали членів профільної комісії глибше розібратися у питаннях державної політики в процесі реформи лісової галузі, аби попередити ймовірні зловживання. Тож, члени комісії ухвалили рішення організувати з цієї проблематики круглий стіл, а також підтримали пропозицію провести виїзне засідання екологічної комісії на території кількох мисливських угідь, вже наданих у користування

Учасників наймасштабнішого учнівського турніру привітали голова обласної ради, очільник регіонального відділення НОК України, Президент федерації волейболу Волині Григорій Недопад, заступник Міністра молоді і спорту Сергій Тимофєєв, заступник голови ОВА Тарас Шкітер, а також титуловані волинські спортсмени – амбасадори проєкту «Пліч-о-пліч».

У IV етапі всеукраїнських змагань взяли участь 10 дівчачих волейбольних команд 5-9-х та 9-11-х класів Володимирського ліцею №3, Видертського ліцею із Камінь-Каширщини, Ратнівського ліцею №2, Берестянського  ліцею з Цуманської громади, Луцького ліцею №26, Нововолинського ліцею №3 та Згоранського ліцею із Головненської громади.

«Волейбол зближує та об’єднує команди з різних громад нашої області. Я переконаний – в здоровому тілі здоровий дух, тому вкотре хочу нагадати усім вам гасло, яке об’єднує вихованців спортивних шкіл: спорт – здоров’я – рух – життя. Тож продовжуйте свій спортивний шлях, і все буде Україна», – звернувся до спортсменок Григорій Недопад.

Команди змагатимуться за право представляти Волинь на Всеукраїнському етапі змагань, що відбудеться в червні.

У жалобних заходах взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад та очільник ОВА Іван Рудницький, військовослужбовці, представники силових органів та громадськості. Присутні вшанували хвилиною мовчання жертв Другої світової війни та загиблих у сучасній російсько-українській війні, а також поклали квіти до фотостенду полеглих Героїв на Театральному майдані та до пам’ятного знаку “Поранений солдат”.

Осередок сучасних аграрних технологій відкрили на базі відокремленого спеціалізованого відділення Регіонального професійного коледжу м. Володимир. Новостворений центр відвідав перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

На створення навчально-практичного центру сучасних аграрних технологій спрямували 20 млн грн, з яких 13 млн грн – з державного бюджету та 4,3 млн грн – з обласного, на умовах співфінансування долучилася і Володимирська міська рада. Крім того, за кошти спецфонду закладу освіти провели внутрішні та зовнішні ремонтні роботи, перекрили покрівлю в прилеглих до навчально-практичного центру приміщеннях.

«Ми щодня працюємо тим, щоб стати кращими. Сьогодні це вже другий навчально-практичний центр і, я впевнений, їх буде більше, бо плануємо розвивати тваринництво та промислове господарство. Нинішній центр обладнаний сучасними навчальними лабораторіями, демонстраційними ділянками, технічним парком із новітньою аграрною технікою та цифровими системами моніторингу врожайності. У навчальний процес інтегровані новітні агротехнології, включаючи GPS-навігацію, дрони для агромоніторингу та точне землеробство», – розповів директор коледжу Юрій Мозоль.

На базі новоствореного НПЦ зможе навчатися майже пів тисячі осіб за професіями плодоовочівник, робітник фермерського господарства, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва різних категорій, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів. До складу навчальтно-практичного центру входить і кабінет та майстерня сучасних інноваційних технологій сільськогосподарського виробництва, які укомплектовані сучасними засобами навчання, устаткуванням, інструментом, мультимедійною технікою, дидактичними матеріалами та комплексно-методичним забезпеченням.

«Захоплююся тим, як розвиваються наші заклади професійно-технічної освіти. І за це особлива вдячність їх керівникам, адже вони докладають для цього максимум зусиль. Оваднівське відділення за ці три роки змінилося до непізнаваності і є прикладом розвитку та вдосконалення. Виховати і вивчити спеціаліста без необхідної техніки неможливо. Й приємно, що інколи в навчально-практичних центрах вона краща й сучасніша, ніж в наших роботодавців. Хотілося б, аби після завершення навчання учні лишалися і працювали тут, під мирним українським небом, на українській землі, в українських підприємствах», – зазначив Юрій Поліщук. Він також відзначив почесними грамотами обласної ради двох майстрів виробничого навчання – Олександра Цаля та Миколу Кривкіна.

В центрі також планують проводити перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сільськогосподарських підприємств області, залучати до цього ветеранів бойових дій та членів їхніх родин, проводити професійну підготовку незайнятого населення, в тому числі з внутрішньо переміщених осіб, організовувати короткострокові курси для отримання часткових кваліфікацій з ліцензованих професій, стажування педагогічних працівників, проводити тренінги, майстер-класи, семінари-практикуми, консультації.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт взяв участь у стартовій конференції з нагоди початку українсько-польського проєкту «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку та людей з інвалідністю у лікарнях Білостока і Волині», який реалізується у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.

До складу волинської делегації також увійшли медпрацівники, в.о. директора обласного госпіталю ветеранів війни Оксана Шкаровецька, керівниця Луцького геріатричного пансіонату Алла Гнатюк. Під час конференції сторони обговорили особливості надання медичної допомоги людям похилого віку та особам з інвалідністю та системні рішення щодо цього в Польщі та в Україні.

Волиняни також мали нагоду ознайомитися зі структурою та роботою польських партнерів – Воєводської об’єднаної лікарні ім. Єнджея Снядецького в Білостоці, зокрема паліативного відділення, амбулаторії паліативної допомоги, а також із облаштуванням хоспісу на дому. 

Загальний бюджет проєкту «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку та людей з інвалідністю у лікарнях Білостока та Волині» становить майже 3,5 млн євро, з яких 888 тис єворо – бюджет заходів Волинського обласного госпіталю ветеранів війни. В рамках реалізації проєкту тут буде здійснено капітальний ремонт та вмеблювання та оснащення відділень хірургії, ортопедії і травматології, оновлено автоматичну пожежну сигналізацію. Окрім того, планується створення серії навчальних відеоматеріалів для членів сімей пацієнтів з інструкціями по догляду за людьми похилого віку та інвалідами вдома, фізичними вправами для реабілітації хворих; консультуванням членів сімей пацієнтів відділення ортопедії і травматології та хірургії; спільна з партнерами розробка методик лікування літніх пацієнтів або пацієнтів з обмеженими можливостями. Методики будуть поширені серед інших медичних установ на прикордонній території у вигляді електронної книги.

Ця високорівнева міжнародна подія днями відбулася у Празі. На запрошення Чеського інституту медичних технологій участь у заході взяли голова Волиньради Григорій Недопад, гендиректор обласної клінічної лікарні Олександр Дудар та начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух.

Загалом форум об’єднав представників різних українських адміністративних органів, міжнародних організацій, донорів та партнерів. Участь взяла й перша леді України Олена Зеленська. Головними темами для обговорення стали нагальні потреби у сфері охорони здоров’я та механізми залучення донорських коштів у медичну галузь. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко підписав нові меморандуми про міжнародне медичне партнерство між провідними лікувальними установами обох країн. Також Чехія стала 23-ю країною, яка доєдналася до ініціативи, започаткованої на полях Третього саміту перших леді та джентльменів у 2023 році.

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад у своєму вітальному слові подякував уряду та народові Чехії за потужну і всебічну підтримку, зокрема, представникам фінансових установ, медичних організацій та благодійних фондів, які долучились до унікальної платформи для обговорення потреб українських громад. «Переконаний, що цей перемовний майданчик сприятиме не тільки рішенням щодо нагальних потреб медичної галузі України, а й інноваційної перебудови системи охорони здоров’я нашої держави, зміцнюючи співпрацю між українськими установами та світовими партнерами», – наголосив він.

Як приклад він навів реалізацію на базі Волинської клінічної лікарні грантового проєкту від Чеського уряду вартістю майже 5 млн євро з облаштування сучасного централізованого стерилізаційного відділення,  що дозволить здобути статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта» одразу для кількох обласних комунальних медустанов.