Участь у роботі постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області взяв заступник керуючого справами виконавчого апарату ради Юрій Ройко.

Заступниця начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності Ірина Смірнова поінформувала членів профільної комісії, що 15 вересня закінчується термін дії контракту із директоркою комунального підприємства «Регіональний інформаційно-комп’ютерний центр» Світланою Мещеряковою.

Відтак, відповідно до Положення про порядок призначення та звільнення з посади керівників обласних комунальних підприємств, установ, організацій та враховуючи умови контракту, укладеного із керівником, члени комісії одноголосно рекомендували голові обласної ради Григорію Недопаду продовжити термін дії контракту із Світланою Міщеряковою терміном на 5 років.

Ці та інші питання були предметом розгляду на традиційній оперативній нараді при начальникові ОВА. Участь у засіданні взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

В області триває підготовка житлово-комунального господарства та житлового фонду до опалювального сезону. За словами директора департаменту ЖКГ ОВА Василя Венського, підприємства звітують про готовність до зими на 92% – проведено заміну і ремонт мереж, котельного господарства, проведені необхідні роботи у житловому фонді. Крім того, на випадок виникнення надзвичайних ситуацій в області встановлено електрогенеруючі установки загальною потужністю 96 МВт. Голова ОВА доручив очільникам райдержадміністрацій забезпечити можливості для швидкого та безперешкодного поновлення запасів пального для генераторів у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Про стан автомобільних доріг місцевого значення та заходи з підготовки до осінньо-зимового періоду доповідав заступник директора департаменту житлово-комунального господарства ОВА Даниїл Масич. За його словами, з обласного бюджету на ремонт автошляхів було виділено 71 млн грн, ще 61 млн грн – співфінансування з місцевих бюджетів. «З державного бюджету на будівництво, реконструкцію та ремонт доріг кошти не виділяються. Проте на поточний ремонт та експлуатаційне утримання доріг місцевого значення із загального фонду держбюджету було передбачено 39 млн грн, з яких оплачено 28 млн грн. Їх використали на аварійний ремонт мостів», – наголосив посадовець. В листопаді планується обстеження автомобільних доріг спільно з головами територіальних громад для визначення критичних ділянок, які потребують ремонту у 2026 році. Крім того, голова ОВА Іван Рудницький зазначив, що очікує від громад інформації щодо закупівлі піщано-сольової суміші для посипання доріг.

Окремою темою обговорення стало забезпечення медпрацівників сільської місцевості житлом. Наразі область потребує 178 лікарів. З огляду на це, Міністерство охорони здоров’я реалізує програму для забезпечення медиків житлом, насамперед для заповнення вакансій у сільській місцевості, шляхом купівлі житла за кошти державного бюджету. Медик самостійно обирає житло, яке відповідає певним вимогам (наприклад, розташоване не далі 30 км від роботи), після чого заклад охорони здоров’я, отримавши схвалення від обласного департаменту та МОЗ, купує це житло і надає його у користування медику. «За результатами відбору і відповідності вимогам МОЗ, надійшли пропозиції від КП Оваднівський центр первинної медичної допомоги та КП Ратнівська центральна районна лікарня», – зазначив начальник управління охорони здоров’я ОВА Юрій Легкодух. Крім того, з метою залучення лікарів для роботи в сільській місцевості в Ратнівській лікарні передбачили укладання строкового договору з лікарем, а також виплату одноразової грошової допомоги в сумі 200 тис грн. Цьогоріч на таких умовах працевлаштували 3 лікарів. Також держава пропонує одноразову адресну допомогу випускникам, які закінчили підготовку в інтернатурі за лікарськими спеціальностями та були працевлаштовані у сільській місцевості. «Уже підготовлені документи на отримання одноразової адресної допомоги для 11 лікарів», – наголосив Юрій Легкодух. 

Чергову партію допомоги для воїнів 14-ї та 100-ї ОМБР на лінію фронту доставили депутати обласної ради Юрій Харченко та Ігор Лех.

«Для військовослужбовців 14-ї бригади, які боронять Куп’янський напрямок, передали автомобіль-пікап та каадрокоптер DJI Mavic 3Pro від благодійників з Фінляндії, з якими співпрацюємо ось уже 4-й рік. Тому вкотре дякуємо їм за постійну підтримку наших воїнів і України», – зазначив Юрій Харченко.

Захисникам 100-ї ОМБР, які виконують бойову роботу на одному із найскладніших напрямків фронту – Торецькому, доставили генератори, квадрокоптери DJI Mavic 4Pro, FPV-дрони та засоби зв’язку – Starlink. До збору цього вантажу долучилися колективи обласних комунальних закладів – обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства, інституту післядипломної педагогічної освіти, обласної психіатричної лікарні, а також центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

«Крім цієї найнеобхіднішої для наших оборонців допомоги також привезли і адресні посилки від родин військовослужбовців та смаколики. Ми й надалі будемо допомагати бійцям задля майбутнього нашої країни», – запевнив Ігор Лех.

На традиційному 34-му бізнесовому зібранні Волинь представляли голова обласної ради Григорій Недопад, народний депутат України Вячеслав Рубльов, представники органів місцевого самоврядування.

Економічний форум, організований Фондом Інститут Східних Досліджень, є найбільшою конференцією в Центральній та Східній Європі. Уже більше 30 років до заходу долучаються політичні, економічні і соціальні лідери з усього світу.

Під час панельної дискусії «Як програми транскордонного співробітництва впливають на можливості розвитку прикордонних регіонів?», у якій взяв участь Григорій Недопад, обговорили пріоритети співробітництва прикордонних регіонів в контексті викликів війни і сучасної геополітичної ситуації, вплив проєктів ЄС на відбудову місцевої інфраструктури та економіки, а також очікування місцевих громад щодо співпраці із сусідами з Польщі та інших країн ЄС.

«Від початку повномасштабної війни пріоритети транскордонного співробітництва України різко змінилися. Якщо раніше акцент був на економічний розвиток, культуру та екологію, то зараз першочерговим завданням стало виживання, гуманітарна допомога, військова підтримка та відновлення критичної інфраструктури. Співпраця з країнами-сусідами, особливо з Польщею, набула життєво важливого значення», – зазначив голова обласної ради.

Григорій Недопад наголосив, що проєкти, які фінансуються Європейським Союзом, відіграють ключову роль у післявоєнному відновленні України. «Місцеві громади у прикордонних регіонах, мають високі очікування від співпраці з Польщею та іншими країнами ЄС. Вони сподіваються на партнерство у питанні залучення досвіду і фінансування від своїх європейських партнерів, використання кращих практик в управлінні, плануванні та наданні послуг, що має ключове значення в контексті децентралізації. Також для нас важливо посилення економічних взаємин, підтримка бізнесу, залучення інвестицій та створення спільних підприємств, зміцнення зв’язків, культурний обмін та інтеграція, що є важливим для подальшого європейського майбутнього України», – підкреслив Григорій Недопад.

Ці та інші питання були предметом обговорення підчас традиційної оперативної наради під головуванням начальника ОВА Івана Рудницького, а також за участі першого заступника голови обласної ради Юрія Поліщука, керівників РВА, громад, окремих структурних підрозділів та служб виконавчої влади, представників правоохоронних органів та військових формувань.

За словами директорки департаменту соціального захисту населення ОВА Оксани Гобод, в області збільшують кількість місць тимчасового перебування для розміщення внутрішньо переміщених осіб. На сьогодні громадян цієї категорії на Волині зареєстровано майже 43 тисячі. «З початку року кількість людей, які знайшли прихисток на Волині, становить 2776 осіб і щомісяця зростає. Нині в області облаштовано 19 об’єктів на 906 ліжко-місць, де можуть прийняти внутрішньо переміщених осіб. Станом на вересень вільними лишається сотня місць», – зазначила керівниця. Вона додала, що на декількох об’єктах тривають ремонтні роботи, що додатково забезпечить розміщення 460 громадян.

Іван Рудницький наголосив: працездатні люди, які прибуватимуть в область, повинні бути забезпечені роботою, а їхні діти – мати можливість відвідувати школи та дитсадки. «Люди, які не можуть працювати, мають бути розселені в об’єкти, де проживання забезпечить держава, громада чи область. Ті, хто можуть працювати,  повинні бути працевлаштовані і мати можливість орендувати житло», – зазначив голова ОВА.

Про облаштування укриттів в освітніх закладах доповів очільник головного управління ДСНС України у Волинській області Мирослав Дем’янчук. Так, з 517 шкіл у 37 – сховища відсутні, та не укладені договори про використання захисних споруд, розташованих неподалік. «У Луцькому районі – це 2 школи, у Ковельському – 5, у Володимирському – 6, у Камінь-Каширському – 24. Крім того, укриття відсутні у 12 дитсадках», – зазначив головний рятувальник області.

«В Україні 4-й рік триває повномасштабна війна, на Волині вдень літають шахеди, а у нас є школи, де немає навіть договорів на використання суміжних захисних споруд. В кожній громаді потрібно створити комісію за участі працівників ДСНС, представників місцевої влади та знайти укриття для кожної школи і дитсадка, яке є поряд. На виконання – тиждень», – доручив Іван Рудницький.

У трьох обласних комунальних закладах освіти – Княгининівському ліцеї, Волинському фаховому коледжі культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського та Луцькому педагогічному інституті відбулись урочистості з нагоди посвяти у ліцеїсти та студенти.

В новому статусі свої двері для першокурсників відкрив Луцький педагогічний інститут. Впродовж 85 років діяльності цей заклад був педагогічною школою, потім – училищем, коледжем, а тепер – інститутом. «Ми горді тим, що саме в нас, на Волині, працює один із кращих педагогічних вузів України. Освіта – це фундамент розвитку і процвітання держави, тому, сподіваюсь, що більшість із вас обере педагогічну діяльність і буде навчати майбутні покоління нашої держави. Бо саме від освітян залежить, яким це покоління буде – який це буде економіст, політик, військовий. І я вірю, що ви будете виховувати найкращих громадян найкращої держави у світі», – звернувся до студентів Юрій Поліщук.

Студентів привітала і народна депутатка України, голова Наглядової ради закладу Ірина Констанкевич: «Коледж давно став інститутом, якщо брати до уваги якість викладання, навчально-методичну та наукову базу, а також рівень випускників. Це давно був інститутський рівень. Тому, дорогі вступники, вам пощастило, що ви стали частиною родини, де якісно навчають, гарно виховують, прищеплюють любов до рідної мови, традицій, історії.

Цьогоріч здобувати освіту в педагогічному інституті будуть майже півтори тисячі студентів, з яких 328 – першокурсників. «Навчання непроста справа. Воно вимагає багато зусиль, наполегливості, відповідальності, самодисципліни, але ви справитесь. Не забувайте, що студентські роки – найщасливіші у житті кожної людини. Ви можете проявити себе, відкрити багато нового та досягти високої мети. Тому ставте високі цілі та обов’язково їх досягайте», – звернувся до студентів ректор інституту Петро Бойчук.

В Княгининівському ліцеї цього року – 127 нових здобувачів освіти. «Нині у нас навчаються 438 дітей з 9 по 11 клас з усієї області. Ліцеїсти мають змогу обрати один із трьох профілів навчання: іноземну філологію з поглибленим вивченням англійської, прикладну лінгвістику, де поєднуватимуть вивченні іноземних мов, та ІТ-технологій – поглиблене вивчення компʼютерно-інформаційних систем, мов програмування та робототехніки», – розповіла директорка ліцею Ольга Омелько.

До початку навчального року в ліцеї оновили бібліотеку та створили простір, де ліцеїсти зможуть не лише навчатися, а комунікувати та проводити різноманітні активності. Також посилили й інформаційні технології – оновили комп’ютери, покращили безпровідні мережі зв’язку та закупили обладнання для занять з робототехніки. «Цього року ми маємо на меті розбудовувати безпечний освітній  простір, підтримувати обдарованих дітей, посилити науково-дослідницьку діяльність ліцеїстів, розвивати STEM-освіту, зокрема робототехніку. Тож попереду у нас багато роботи», – підсумувала Ольга Омелько.

Юрій Поліщук високо оцінив роботу педагогічного колективу ліцею та підготовку закладу до нового навчального року. «Попри складний для всієї України час я вірю, що в нашого народу і в нашої країни все буде якнайкраще, адже ви саме ті, хто завтра буде підхоплювати естафету у всіх галузях діяльності не тільки Волинського регіону, а й всієї держави. Саме тому ви повинні здобути максимум знань і вмінь. Ви є гордістю батьків і кожного з нас, бо ви – майбутня еліта України», – звернувся до ліцеїстів Юрій Поліщук.

Обласний фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Ф. Стравінського для навчання обрали 95 студентів-першокурсників. «Дякую батькам за те, що довірили нам своїх дітей, бо це найкраще місце, де проходитиме їхня юність. А ми будемо намагатися забезпечити цю юність мистецтвом і навчанням, розвиватимемо й підтримуватимемо їхні таланти», – звернувся до вступників очільник коледжу Тарас Войтович. Він також додав, що в коледжі навчаються понад 300 студентів

«Тарас Шевченко казав: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь». Проте в цей буремний час мені б хотілося, аби ви зосередились саме на вивченні і сприйнятті нашої культури. Цей коледж – найбільш унікальний та креативний заклад освіти нашої області, в якому ви зможете себе проявити. Ваша освітня діяльність надзвичайно важлива для країни і для нашої перемоги, адже мистецтво і творчість – це найбільш надихаюча здатність людини самовиразитись, пізнати світ та передати своє бачення через створення художніх образів», – зазначив Юрій Поліщук.

У робочій нараді взяли участь депутат Волиньради Ігор Лех, директорка обласного комунального санаторію матері і дитини «Пролісок» Оксана Бугайчук, працівники виконавчого апарату обласної ради, очільник Луцької РВА Анатолій Костик, голова Цуманської громади Анатолій Дорошук та депутати громади. Основна тема зустрічі – узгодження спірного питання щодо майна комунального санаторію.

До реформи децентралізації санаторій розташовувався на території Грем’яченської сільської ради, нині ж – це Цуманська громада. В 2014 році оздоровниця розпочала будівництво водолікувального комплексу на умовах співфінансування транскордонного проєкту «Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні». В рамках програми був зведений водолікувальний корпус, термальний басейн, встановлено устаткування та обладнання. Пізніше виявилось, що земельні ділянки під цими будівлями були зареєстровані за Грем’яченською сільською радою, правонаступницею якої нині є Цуманська територіальна громада, в той час як всі інші – за Волинською обласною радою.

«Аби виправити цю колізію, обласна рада звернулася до Цуманського селищного голови з проханням про передачу приміщень водолікувального і термального комплексів, а також матеріальних активів у спільну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст області для подальшого використання комунальним підприємством «Пролісок». Комісією з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозабезпечення та транспорту Цуманської селищної ради було погоджено передачу матеріальних активів, а 22 жовтня 2021 року сесія Цуманської селищної ради більшістю голосів схвалила передачу цих приміщень», – розповів депутат Волиньради Ігор Лех.

Проте через порушення регламенту Цуманською селищною радою проєкт рішення про передачу майна був скасований судом – до Феміди звернулись самі ж депутати громади. «Таким чином виходить, що цілісний майновий комплекс комунального підприємства Волинської обласної ради – санаторій «Пролісок» – розірваний. Більше того, під час реалізації гранту саме обласна рада виділяла співфінансування на будівництво водолікувального комплексу на території санаторію, оскільки він належить обласній раді», – зазначив Ігор Лех.

Директорка санаторію «Пролісок» Оксана Бугайчук зазначає, що загальний бюджет грантового договору складав 2 млн євро. «З них 90%, а це 1,8 млн євро, профінансував Європейський союз, решту 10% – 204,7 тис євро в еквіваленті було виділено з обласного бюджету. На той час Грем’яченська сільська рада виступала партнером і на неї були покладені лише обов’язки організації і здійснення закупівель за рахунок коштів, перерахованих обласною радою», – підкреслила вона. Та додає: з листопада 2021 року по червень 2025 року з бюджету санаторію та обласної ради виділялися кошти на проведення модернізації корпусу термального басейну та лікувального корпусу, загальна сума яких становить 9,7 млн грн.

«Санаторій постійно розвивається, а суми податків, сплачених в бюджет перевищують 10 млн грн щороку. Депутати Цуманської селищної ради мають зрозуміти, що єдине конструктивне рішення – збереження цілісного майнового комплексу та передача майна на баланс обласної ради. В іншому ж випадку і селищна рада, і санаторій, і обласна рада будуть учасниками судового процесу щодо встановлення права власності. Ми сподіваємося, що сесія Цуманської громади прийме конструктивне рішення», – підсумував Ігор Лех.

У зборах трудового колективу закладу за підсумками роботи у 2024/2025 навчальному році від імені засновника взяв участь перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук.

Директорка ліцею Інна Хільковець зауважила, що головною метою діяльності закладу спеціалізованої освіти наукового профілю є створення умов для навчання обдарованої молоді, залучення її до систематичної науково-дослідницької, пошукової та експериментальної роботи. Упродовж минулого навчального року тут здобували освіту 338 учнів 8-11 класів.

«Для учнів 10 – 11 класів у нас організоване навчання за профілями: суспільно-гуманітарного, фізико-математичним, хіміко- математичний та математичний. Поглиблено у 8-9 класах вивчається українська та іноземні мови, хімія, математика і фізика. Досягнення наших учнів значні. Порівняльний аналіз результатів НМТ і рейтингів у 2024 році показав, що наш ліцей увійшов до пʼятірки найкращих волинських закладів середньої освіти та ста найкращих шкіл України, а за підсумками НМТ-2025 восьмеро учнів отримали найвищий результат – 200 балів. Ми можемо пишатися нашими випускниками», – наголосила вона.

Освітній процес у ліцеї забезпечують 46 педагогічних працівників, залучаються й науковці закладів вищої освіти. «Важливою ділянкою нашої роботи є налагодження партнерських зв’язків та співпраця з вишами – уже кілька років поспіль співпрацюємо із ВНУ ім. Лесі Українки, Львівською політехнікою, ЛНУ ім. І. Франка, ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. Гжицького, Львівським національним медичним університетом ім. Д. Галицького, Національним лісотехнічним університетом України, Національним технічним університетом України “ХПІ”. Минулоріч було підписано угоду про співпрацю із ЛНТУ та Тернопільським НТУ ім. Івана Пулюя», – зазначила директорка.

Інна Хільковець підкреслила, що педагогічний колектив веде роботу з обдарованими учнями, залучаючи їх до участі не тільки в олімпіадах, а й у різних конкурсах, в тому числі всеукраїнських та міжнародних. «Науковцями навчального центру МАН для наших ліцеїстів проведено наукову хіміко-біологічну школу, яку організовано командою ExLab – простору для допитливих та небайдужих до науки учнів. Хочу зауважити, що уже другий рік поспіль ми проводимо на базі нашого ліцею науково-дослідницьку практику. В структурі нашого закладу також працюють: наукове товариство ліцеїстів «Імпульс», школа молодого педагога та осередок психологічної підтримки та освіти вчителів», – зазначила вона.

Щодо матеріально-технічної бази, то Інна Хільковець зауважила, що у ліцеї обладнано 13 сучасних класних кімнат та тематичні кабінети з постійним доступом до мережі Інтернет, а також новітня STEM- лабораторія. До послуг вихованців діє гуртожиток на 180 місць та їдальня на 260 місць, хореографічний, тренажерний, тенісний зали, кабінет розвитку творчості ліцеїстів. Силами працівників закладу облаштовано два найпростіших укриття, які розраховані на 400 осіб.

Директорка також зауважила, що відповідно до рішення обласної ради від 31 січня 2025 року, освітній заклад було визначено учасником експериментального проєкту з посилення безпеки освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. «В рамках цього проєкту заплановано роботи на суму 769,2 тис. грн, що включають встановлення системи блискавкозахисту на будівлях та системи керування евакуацією. Вже визначено переможця торгів, і невдовзі ці роботи розпочнуться. Також цьогоріч з обласного бюджету нам було виділено 445 тис. грн на придбання будівельних матеріалів для поточного ремонту спортивної зали та кабінету «Захист України», закуплено міжкімнатні двері для гуртожитку. На придбання обладнання та предметів довгострокового користування з обласного бюджету нам було спрямовано додатково 787 тис. грн. Окрім цього виділено ще 600 тис. грн для фарбування фасаду гуртожитку. Наразі проводяться відповідні закупівельні процедури. Хочу висловити вдячність керівництву ОВА та обласної ради, адже йдеться про створення комфортних та безпечних умов для ліцеїстів», – зауважила Інна Хільковець.

Юрій Поліщук переказав слова вдячності директорці та усьому колективу Нововолинського наукового ліцею від голови Волиньради Григорія Недопада та депутатського корпусу. «В першу чергу дякую вам за якісну роботу, адже вихованці Нововолинського наукового ліцею – на верхівці рейтингів як загальнообласних, так і всеукраїнських. Ми зі свого боку намагаємося підтримувати ваш заклад фінансовим ресурсом. На жаль, освітня субвенція з року в рік зменшується, та й оплата праці педагогічних працівників бажає кращого. Але я переконаний, що волинська освіта доволі життєстійка. Ваш ліцей є провідним освітнім закладом, тож для керівництва найважливіше завдання на сьогодні – зберегти потужний кадровий потенціал, адже це основа і фундамент. Школа завжди тримається на вчителеві, від знань та умінь якого залежать успішні результати вихованців. Так тримати, ви на правильному шляху, а ми будемо й надалі докладати максимум зусиль, аби усі спеціалізовані освітні комунальні заклади, які готують наукову еліту, працювали та розвивались на належному рівні», – резюмував він.

З членами команди VOLYN TRENVET TEAM обговорили розвиток ветеранського спорту, реабілітацію захисників після повернення до цивільного життя та розвиток спортивної інфраструктури, адаптованої під потреби людей з інвалідністю. До розмови доєдналися депутат облради Ігор Лех і парламентар Вячеслав Рубльов.

«Ветеранський спорт має бути в пріоритеті, бо люди, які повертаються з фронту, повинні знати, що в цивільному житті вони не залишаться сам на сам зі своїми проблемами і зможуть займатися, розвиватися та вкладати свою енергію в різноманітні спортивні активності. Ви є прикладом для нас, для цивільних людей, для молоді, ви надихаєте інших», – підкреслив голова обласної ради Григорій Недопад.

Експолонена Алла Сенченко розповіла, що окремі ветерани мають скрутне матеріальне становище, оскільки після демобілізації вирішили навчатися та здобути нову кваліфікацію. «Крім того, вони паралельно ще хочуть займатися спортом та брати участь у ветеранських змаганнях. Звісно, не всі роботодавці готові працевлаштувати такого працівника», – каже жінка. Парламентар Вячеслав Рубльов зазначає: варто було б розробити програму стипендій для таких ветеранів. «В області є програма підтримки ветеранів, виділяються кошти на їхній відпочинок. Проте можна було б створити програму для тих, хто вчиться та бере участь у змаганнях, адже ці люди надихають інших і є прикладом для наслідування. Ми маємо підтримувати їх», – наголосив Григорій Недопад.

Радник голови обласної ради, теж ветеран, Андрій Поліщук підняв питання облаштування відкритих тренувальних майданчиків в районних центрах та найбільших селах територіальних громад. «В Луцьку біля центрального парку встановили майданчик «Стронг воркаут», де можуть тренуватися ветерани, і це дуже гарна спортивна локація. Таку практику треба поширювати і в інших населених пунктах», – підкреслив він.

Парламентар Вячеслав Рубльов зазначив, що ветеранів варто було б залучати до громадського життя, роботи комунальних закладів та створювати умови для їхньої реабілітації і повернення до мирного життя. «Ви ті, хто задає темп для інших. Але багато наших хлопців, які приходять з фронту, не знають як і де себе задіяти. Тому мені хотілося б аби Волинь стала пілотним регіоном, де в співпраці з усіма гілками влади та ветеранами втілюються проєкти для військових, і щоб у нас вчилася вся Україна», – підсумував Вячеслав Рубльов.

Участь у ХХІХ конференції Волинської організації профспілки взяв заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

На порядку денному засідання – аналіз роботи обласного комітету профспілки, звіт ревізійної комісії та низка інших питань, які стосуються діяльності об’єднання.

Очільниця організації Ольга Сабурова зазначила, що на сьогодні Всеукраїнська профспілка працівників державних установ налічує майже 90 тисяч членів. Проте внаслідок децентралізації відбулося різке скорочення чисельності членів профспілки. Ліквідувалось 12 районних та міських організацій, кілька десятків первинних профорганізацій. Станом на тепер обласна профспілка об’єднує дві міськрайонні організації – Володимирську та Ковельську, 29 первинок, що діють у державних установах області, у тому числі така первинка функціонує в обласній раді.

«Профспілкові організації – дуже потужний інструмент впливу на державу та владу. В демократичних країнах Єврозоюзу, США профспілкові об’єднання мають неабияку силу. Волинська обласна рада уважно ставиться до роботи та потреб профспілок, адже вони – важлива складова функціонування демократичної держави, якою є Україна. Попри складну ситуацію в країні, попри те, що ми зосереджені на тому, аби країна функціонувала, щоб Збройні Сили мали необхідну підтримку та забезпечення, такі органи як профспілки працюють. І я впевнений, що після закінчення війни профспілкові організації отримають нове життя і майбутнє», – зазначив Григорій Пустовіт.