З нагоди 91-ої річниці смерті видатного вченого, політика, творця української державності Михайла Грушевського відбулося покладання квітів до його пам’ятника в Луцьку. Від імені Волиньрди до вшанування долучився заступник голови Григорій Пустовіт.

У вічність Михайло Грушевський відійшов на 69-му році життя 24 листопада 1934 року. Впродовж свого життя він багато зробив для утвердження української державності, культури та історії. Разом з І. Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вісник», був одним з організаторів Української видавничої спілки. В 1904 році власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію в м. Коломия. Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство, увійшов до складу Товариства українських поступовців, яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування.

З березня 1917 по квітень 1918 року очолював Українську Центральну Раду. Був автором близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Та насамперед Михайло Грушевський відомий як автор 10-томної монографії «Історії України – Руси», в якій виклав історію України від прадавніх часів до другої половини 17 століття.

З нагоди 85-річчя відбулась урочиста академія, в якій взяли участь голова обласної ради Григорій Недопад, народні депутати України Ірина Констанкевич та Арсеній Пушкаренко, депутати Волиньради, керівництво Луцької громади і району, очільники вишів, військові, викладачі та студенти.

Історія одного з найбільших волинських університетів розпочалася у 1940-му році з відкриття Луцького учительського інституту. Щоправда, з початком німецько-радянської війни заклад призупинив свою роботу та відновив її у 1946-му. У 1948 р. в Луцькому учительському інституті відбувся перший випуск – 109 вчителів.

«На початку 60-х років у Луцькому педагогічному інституті імені Лесі Українки виник творчий гурток – Клуб поетичного слова, до якого увійшли викладачі й студенти, і який став центром шістдесятництва в Україні, важливим осередком розгортання національно-визвольного руху. Попри те, що лідерів Клубу було заарештовано, виш лишався простором мислення, свободи слова та громадянської позиції навіть у часи тотальної цензури та репресій. Восени 1990-го року наші студенти стали учасниками Революції на граніті – першого студентського майдану. У 2007-му році університет отримав статус національного – визнання державою внеску, який зробила університетська спільнота в розвиток України», – зазначив ректор ВНУ Анатолій Цьось.

Нині ж колектив Волинського національного університету імені Лесі Українки продовжує активно волонтерити, допомагати війську та підлаштовувати навчальні програми під вимоги сьогодення. Ведеться робота й щодо осучаснення закладу – впродовж останніх кількох років було відремонтовано майже 200 аудиторій та придбано обладнання на більш як 45 млн грн. Результатом стало те, що нині університет входить в топ-10 кращих закладів вищої освіти заходу України, а кількість здобувачів освіти перевищує 12 тис студентів.

«Наш університет імені Лесі Українки став альма-матер для багатьох знаних державних діячів, політиків, науковців, військових. Тут не лише навчають, а й прищеплюють любов до рідного краю, своєї країни та народу. Щиро вірю, що заклад продовжить розвиватися під мирним українським небом», – зазначив Григорій Недопад. Також голова Волиньради відзначив почесними грамотами та подяками викладачів закладу вищої освіти.

До вітань долучилася також парламентарка Ірина Констанкевич. Вона разом із колегою – народним депутатом Арсенієм Пушкаренком вручили викладачам університету грамоти Верховної Ради України.

Під таким кредо Україна цьогоріч відзначає День Гідності та Свободи. Дата присвячена доленосним подіям новітньої історії держави та незламності українців у боротьбі за демократичні цінності, права та свободи.

Цей день увіковічнює Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 років, коли українці продемонстрували світові, що бачать своє і майбутнє країни у Європейській спільноті і за це готові боротися та проливати кров.

З нагоди Дня Гідності та Свободи на Театральному майдані Луцька відбулись пам’ятні заходи за участі керівництва області та міста, військовослужбовців, правоохоронців, студентської молоді та представників громадськості. Вклонитись пам’яті Героїв Небесної Сотні та захисників України голова Волиньради Григорій Недопад, його заступники – Юрій Поліщук і Григорій Пустовіт, а також депутати обласної ради.

Учасники заходу вшанували пам’ять загиблих у загальнонаціональній хвилині мовчання та спільно виконали Державний Гімн. А священнослужителі Православної Церкви України відправили панахиду за полеглими Героями.

«Перша пролита Героїв Небесної Сотні стала насінням, яке проросло у вогонь любові до свободи, миру, до Батьківщини. Усі ми хочемо, щоб війна якнайшвидше закінчилась, але вона закінчиться тоді, коли ми усі одностайно станемо в ряди захисників тих цінностей, за які пролилася кров на Майдані. Тож, слава Лицарям Свободи! Слава Україні», – наголосив звертаючись до присутніх протоієрей Володимир Подолець.

Опісля відбулось покладання квітів до пам’ятних фотостендів «Герої Небесної Сотні» та «Загинули за єдність України».

Цього дня квіти також лягли до монументу «Волинські герої Небесної сотні» та до могили Василя Мойсея, що на Меморіальному комплексі «Вічна слава». Світлу пам’ять полеглих Героїв, які стали на захист демократичних цінностей України та її європейського вибору, присутні вшанували хвилиною мовчання. Священники ПЦУ склали молитву за упокій душ загиблих учасників Революції Гідності.

В ЛНТУ відбувся форум з налагодження контактів із роботодавцями щодо працевлаштування випускників вишу. В офіційному відкритті взяли участь заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, ректорка ЛНТУ Ірина Вахович, заступник директора обласного центру зайнятості Тарас Семенюк, а також представники бізнесу.

Захід спрямований на синхронізацію зусиль та посилення співпраці роботодавців і здобувачів освіти. Під час форуму свої компанії презентували майже чотири десятки представників бізнесових структур Волині.

«Якщо розглядати динаміку розвитку країни в умовах війни, то, мабуть, основним робочим ресурсом є студентство. Студенти нашого університету – це той потенціал, якого потребує українська економіка. І для того, щоб вони могли бути корисними, ми для них створюємо електронні платформи зі спрощення комунікації між бізнесом та здобувачами освіти, де можна розмістити своє резюме та інші дані. Ми за те, щоб надалі розвивати дуальну форму освіти, адже поєднуючи роботу і навчання, наші студенти окрім теорії отримують практичні навики, а це неоціненний досвід. Для цього у нас створені усі передумови, при університеті працює «Volyn Business Hub», що безпосередньо займається співпрацею із роботодавцями. Загалом ЛНТУ ставить перед собою мету готувати власників бізнесу, а не найманих працівників», – зазначила ректорка ЛНТУ Ірина Вахович.

«Сьогодні ринок праці відчуває значні коливання з багатьох причин. Це – і війна, і мобілізація, і відтік громадян за кордон, однак на сьогоднішній день на Єдиному порталі презентовано близько 5 тисяч вакансій. Це п’ять тисяч можливостей та варіантів працевлаштуватись, розпочати свою кар’єру, або змінити її хід. Саме тому, ми дуже вдячні Луцькому національному технічному університету за організацію такого заходу, адже він дійсно на часі, бо сьогодні практично всім роботодавцям Волинської області потрібні працівники», – окреслив перспективу заступник директора обласного центру зайнятості Тарас Семенюк.

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт відзначив зусилля керівництва університету та центру зайнятості у пошуку нових методів професійної реалізації студентства. «В ЛНТУ суттєво осучаснено матеріальну базу, і сьогодні відбуваються якісні зміни та наповнення навчального процесу новим змістом. А майбутніх фахівців готують у синергії бізнесу, освітнього закладу та студентства. Це дуже важливо, тому велика вдячність керівництву вишу, за реалізацію цієї ініціативи з об’єднання потреб бізнесових структур та студентства», – зауважив Григорій Пустовіт.

Голова Волиньради Григорій Недопад взяв участь у Національному форумі стійкості та доброго врядування.

Захід організовано Міністерством розвитку громад та територій України, ПРООН в Україні та Європейським Союзом у межах флагманського партнерства EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні. Платформа об’єднала керівництво держави, міжнародних партнерів, представників парламенту, уряду, лідерів громад і регіонів для узгодження реформ у сфері місцевого самоврядування та регіонального розвитку в умовах війни та євроінтеграції, визначення спільних пріоритетів та посилення координації інструментів підтримки.

Під час тематичних панельних дискусій учасники обговорили досягнення та виклики децентралізації та її продовження, а також спільні пріоритети і наступні кроки в реалізації реформ. Наголошувалося на консолідації зусиль центральної влади, громад і міжнародних партнерів задля впровадження принципів доброго врядування.

Йшлося також про посилення інституційної, економічної та соціальної стійкості громад і держави у відповідь на збройну агресію, включно з механізмами безперервності управління, відновлення та адаптації, міжнародного партнерства. Окрему увагу було приділено європейському курсу регіонального розвитку, в тому числі скринінгу, публічним інвестиціям і цифровим інструментам, таким, як Геоінформаційна Система здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів та територіальних громад і “DREAM” – «єдине вікном» для управління публічними інвестиціями, що забезпечує ефективність, доброчесність, прозорість та підзвітність розподілу державних і міжнародних коштів.

Такою була головна тематика форуму, який сьогодні відбувся на Волині. Захід приурочили до Дня захисту дітей, який Україна вперше відзначає 20 листопада разом із усім світом — у Всесвітній день дитини.

До обговорення долучились заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт, заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, представниця Уповноваженого Верховної ради України з прав людини в області Катерина Шкльода, регіональна координаторка благодійного фонду «Рокада» Людмила Висоцька-Степанюк, співробітники Польового офісу Представництва Агентства ООН у справах біженців в Україні, ректорка ЛНТУ Ірина Вахович, а також працівники соціальних закладів та служб у справах дітей.

На початку роботи форуму за посередництвом відеозвернення до присутніх звернувся Уповноважений ВРУ з прав людини Дмитро Лубінець. Він акцентував увагу на актуальності теми захисту прав дітей в умовах війни. «Через російську агресію лише за офіційними даними загинуло 664 дитини, понад 2 тисячі – отримали поранення, близько 20 тисяч українських дітей були депортовані чи примусово переміщені. Цього ніколи не повинно було статись, тому ми, як дорослі, маємо зробити усе можливе, щоб захистити наших дітей. Однак поряд із цим болем, є і надія. Крок за кроком ми повертаємо дітей додому, на сьогодні уже вдалось повернути понад 1 800 дітей. За цими цифрами стоять імена і величезна робота дорослих – представників влади, громадських організацій та наших міжнародних партнерів. Це те, заради чого треба об’єднуватись, бо кожна дитина має право на любов, безпеку та турботу», – наголосив він.

Під час форуму, учасники заходу зокрема обмінялись думками та досвідом стосовно теми: «Права дитини в умовах сьогодення: виклики та досягнення», а також зосередили увагу та тематиці: «Безбар’єрне дитинство: рівні можливості для кожної дитини».

Заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт висловив вдячність організаторам та усім учасникам об’єднавчого форуму від голови Волиньради Григорія Недопада та депутатського корпусу. «Ми сьогодні живемо в умовах війни, яка загострює бачення життя і ставить перед нами нові виклики. Однак усіх нас сьогодні об’єднують діти, вони – наше майбутнє. Заради них сьогодні воюють і гинуть наші захисники. Ми усі живемо заради дітей і хочемо, щоб вони були щасливими. Кожна дитина потребує захисту, турботи, любові та успішної долі. Щира вдячність організаторам форуму за їх небайдужість до долі дітей і таку потрібну об’єднавчу ініціативу, яка має на меті посилити взаємодію структур та організацій різних рівнів, напрацювати спільні рішення задля більш ефективної роботи в частині захисту прав дітей», – підкреслив він.

З нагоди ювілейної дати відкриття відділення Національного Олімпійського комітету України у Волинській області та 35-річчя створення НОКУ відбулися урочистості, участь у яких взяли керівництво і члени обласного осередку НОКУ, очільники спортивних федерацій та товариств, учасники Олімпійських ігор, тренери, ветерани і працівники галузі фізичної культури та спорту Волині.

Найперше присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять про захисників, мирних громадян, а також спортсменів, які загинули внаслідок війни.

Очільник обласного відділення Національного олімпійського комітету України, голова Волиньради Григорій Недопад зауважив, що у 1990 року в Україні було засновано Національний Олімпійський комітет, а у 1995 році одним з перших розпочало роботу і Волинське обласне відділення. «Ми лише трохи молодші від НОКУ. Упродовж тридцяти років Волинське відділення стало важливим осередком спортивно-освітніх ініціатив, налагоджено ефективну взаємодію зі спортивними школами, федераціями та організаціями, закладами освіти, тренерами та громадами, успішно реалізовуються програми НОК України. Я вже 3,5 роки очолюю обласне відділення. Нашою командою зроблено дуже багато, і сьогодні я хочу подякувати усій олімпійській родині регіону. Ми працюємо над тим, аби волинський спорт був на передових позиціях в Україні, і можу з гордістю відзначити, що по всіх показниках ми впевнено входимо у трійку лідерів серед регіонів. Я переконаний, що наші успіхи будуть лише примножуватись, адже ми маємо команду однодумців, які хочуть популяризувати олімпійський рух, розвивати олімпійські та неолімпійські види спорту. Подальших нам олімпійських висот», – наголосив Григорій Недопад.

Під час урочистостей подяками та грамотами НОК України, а також відзнаками обласного відділення НОКУ та цінними подарунками було нагороджено учасників Олімпійських ігор, які захищали честь Волині на міжнародній спортивній арені, а також їхніх тренерів, чий професіоналізм і відданість своїй справі стали підґрунтям для високих результатів спортсменів. Відзначили й партнерів, які зробили вагомий внесок у розвиток олімпійського руху в області.

В рамках заходу було представлено й звіт про роботу обласного відділення за останні роки, включно з основними реалізованими проєктами, статистичними показниками, партнерськими ініціативами та досягненнями.

В обласній раді відбувся круглий стіл, присвячений питанню майбутнього можливого впровадження професійного стандарту «Сестра медична / брат медичний громади» та розвитку медсестринських послуг на рівні територіальних громад. У роботі взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, керівники профільних управлінь обласної військової адміністрації, голови територіальних громад, керівники центрів первинної медичної допомоги, представники Волинського медичного інституту, Товариства Червоного Хреста України та IFRC.

Центр розвитку медсестринства МОЗ України представив роботу з розробки професійного стандарту медсестри громади, який визначатиме сучасні компетентності, професійну автономію, сферу відповідальності й вимоги до підготовки фахівців. Проєкт професійного стандарту презентували керівниця експертної групи Христина Новак-Мазепа та в.о. ректорка Волинського медичного інституту Тетяна Пастрик.

Учасники заходу наголосили, що професійний стандарт стане базою для формування якісної моделі медсестринських послуг у громадах та відкриє можливість розробки нових освітніх програм. Волинський медичний інститут повідомив про готовність, на основі визначених стандартом компетентностей, створити післядипломну програму підготовки медсестер громади.

Товариство Червоного Хреста України, яке є партнером у розбудові нової моделі медсестринських послуг, висловило підтримку у впровадженні професійного стандарту та готовність сприяти оцінці потреб громад, розвитку соціально-медичних послуг та залученню міжнародної експертизи.

Голова обласної ради Григорій Недопад та керівники громад підтвердили зацікавленість у подальшому впровадженні нової професійної ролі, відзначивши її актуальність для регіону, що стикається з браком медичних кадрів і потребує посилення профілактичної та доглядової складової первинної ланки.

За результатами бюджетних консультацій та розгляду основних показників проєкту обласного бюджету на наступний рік постійна комісія з питань бюджету, фінансів та цінової політики схвалила висновки обласної ради щодо головного фінансового документу.

Крім членів профільної комісії участь у засіданні також взяли голова Волиньради Григорій Недопад, інші депутати, працівники виконавчого апарату обласної ради, керівники структурних підрозділів ОВА – головні розпорядники коштів обласного бюджету.

Відкриваючи засідання комісії, її очільник Орест Маховський зауважив, що досі лишається невідомим обсяг окремих державних субвенцій, за рахунок яких і планується владнати проблему з фінансуванням енергоносіїв в закладах обласної комунальної власності, а також студентських стипендій, асигнування на що в проєкті бюджету на етапі планування були закладені частково. «Вперше цьогоріч ми тестуємо нові правила реалізації інвестиційних проєктів за фінансової участі держави. Тому надзвичайно важливо передбачити співфінансування з обласного бюджету проєктів, які подані до системи DREAM та які відібрані Регіональною інвестиційною радою Волинської області до Єдиного проектного портфелю публічних інвестицій Волинської області на 2026 рік. Не всі проєкти поки вдалося зареєструвати через технічні труднощі чи розбіжності у критеріях, але є можливість їх доопрацювати і подати повторно у І кварталі 2026 року. Доцільно також розглянути можливість співфінансування великих проєктів з безбар’єрності – це гостра вимога часу», – наголосив Орест Маховський.

Як першочергові в документі зазначено: підтримку Сил безпеки й оборони; видатки на оплату праці, стипендії, безкоштовне харчування школярів, енергоносії та компослуги. Головним розпорядникам коштів обласного бюджету спільно з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів рекомендовано: залучати позабюджетне фінансування (благодійні внески, гранти), при цьому максимально скоротивши непершочергові видатків закладів бюджетної сфери; активно діяти для отримання державних цільових субвенцій на реалізацію публічних інвестиційних проєктів.

У галузевому розріз для закладів освіти рекомендовано передбачати додаткові кошти на: невідкладні протипожежні заходи, створення безбар’єрного простору, укриття, поточні та аварійні капітальні ремонти приміщень, співфінансування участі Колківського центру професійної освіти у проєкті «Програма підтримки професійно-технічної освіти в Україні», що реалізується Європейським інвестиційним банком, з метою створення центру професійної досконалості. Окремо зазначено потребу коригування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів закладами професійної, фахової передвищої та вищої освіти, а також завершення процесу передачі цілісних майнових комплексів закладів професійної освіти з державної власності у комунальну. За пропозицією депутата Володимира Бондара, управлінню освіти і науки також рекомендовано дотримуватися єдиного підходу щодо збільшення видатків у розрізі груп однотипних освітніх закладів, оскільки упродовж останніх років спостерігалися необґрунтовані перекоси.

Члени бюджетної комісії також одноголосно підтримали пропозицію керівниці управління ветеранської політики Віти Прокопчук зрівняти вартість харчування під час проходження лікування для чинних військовослужбовців та ветеранів. Для першої групи пацієнтів харчування дофінансовує Міністерство оборони, тоді як на ветеранів, членів родин загиблих, зниклих безвісти та полонених така норма не розповсюджується. Тому депутати рекомендують нівелювати цю соціальну несправедливість за рахунок коштів обласного бюджету. У медичній сфері також відзначена необхідність передбачати спільно з комунальними підприємствами співфінансування міжнародних проєктів, що реалізуються за кошти Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнародних валютно-кредитних організацій, Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027; продовжити роботу з МОЗ щодо централізованої закупівлі дороговартісного медичного обладнання та автомобілів екстреної медичної допомоги; запланувати видатки на капремонти, безбар’єрність, придбання діагностично-лікувального устаткування для окремих медзакладів.

Управлінню культури, з питань релігій та національностей ОВА при формуванні показників проєкту обласного бюджету на 2026 рік рекомендовано: врахувати видатки на встановлення надбавок бібліотечним працівникам обласних бібліотек за особливі умови праці на рівні 50% та у ході виконання обласного бюджету – на стимулювання працівників обласних закладів культури; передбачити додаткові кошти на оновлення комп’ютерної техніки, поповнення бібліотечних фондів, створення постійно діючих експозицій, присвячених українському визвольному руху та сучасній російсько-українській війні.

Департаменту соціального захисту населення рекомендується залучати кошти обласного екофонду для вирішення інтернатними закладами питань, пов’язаних зі зменшенням впливу на довкілля; одночасно передбачити додаткові кошти для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Підсумовуючи засідання депутатської комісії, голова обласної ради Григорій Недопад подякував усім учасникам бюджетного процесу за предметну та конструктивну роботу. «На 27 листопада ми планували сесійне засідання із затвердження головного фінансового документу на 2026 рік. Однак досі не представлений до другого читання проєкт державного бюджету. Тож, щойно це станеться, обласний бюджет також буде прийнято. А доти у нас з вами ще одне важливе завдання – своєчасне і повне освоєння коштів обласного і державного бюджетів на реалізацію вже розпочатих проєктів», – зауважив голова обласної ради.

Вже вдруге конкурс «RoboTrack Challenge» гостинно приймає Луцький національний технічний університет. Від імені Волиньради переможців привітав заступник голови Григорій Пустовіт.

У турнірі взяли участь 76 учасників з Волинської, Одеської, Сумської, Полтавської, Луганської, Черкаської, Київської, Кіровоградської, Рівненської, Тернопільської, Дніпропетровської областей та м. Київ. Під час триденних змагань юні винахідники демонстрували свої напрацювання з моделювання і керування роботами, обговорювали досягнення та ідеї зі світу технологій.

«Змагання з робототехніки – це змагання майбутнього. І наші діти уже стали його творцями. Війна, яка триває в Україні, довела, що українці – високоінтелектуальна нація. Наші інженери та винахідники створили дрони, які допомагають нам виборювати перемогу. Я щиро вдячний дітям, які цікавляться наукою, технікою і новітніми технологіями, які творять та винаходять. За вами – майбутнє сучасної, європейської України», – звернувся до учасників Григорій Пустовіт.

Він також вручив дипломи та цінні подарунки переможцям та призерам турніру. Цьогоріч «золото» вибороли дві команди з Луцька, «срібло» – вихованці Княгининівського, а бронзу – вихованці Нововолинського наукового ліцею.