Тривають бюджетні слухання з формування обласного кошторису на наступний рік, участь у яких взяли голова Волиньради Григорій Недопад та його заступники, депутати та очільники профільних управлінь ОВА.

Свої потреби сьогодні відстоювали керівники обласних комунальних освітніх установ, а саме: спецшкіл, навчально-реабілітаційних центрів, профільних і спеціалізованих ліцеїв та коледжів. Голова бюджетної комісії Орест Маховський зазначив, що досі залишається нерозподіленими з державного бюджету освітня субвенція та додаткова дотація на підтримку закладів охорони здоров’я і освіти, що ускладнює планування. «Передбачені державною і несподівані асигнування на галузь освіти – це цільові трансферти на облаштування укриттів, протипожежну сигналізацію, з якою є проблеми практично в кожній установі, шкільні автобуси та реконструкцію харчоблоків, тож закликаю керівників активно працювати за цими напрямками з Міністерством освіти і науки. Але оскільки це передбачає співфінансування в обсязі 30% від загальної вартості проєкту з обласного бюджету, наполегливо прошу узгоджувати свої наміри з головним розпорядником та фінансистами, аби врахувати наші бюджетні спроможності. І загальна ситуація, і стан обласного бюджету на наступний рік суттєвих поліпшень не зазнали, тому, очевидно, доведеться визначатися з пріоритетами », – звернувся він до присутніх.

Отож за інформацією головного розпорядника бюджетних коштів – управління освіти і науки, на 2025 рік для установ обласного підпорядкування передбачено 825 мільйонів бюджетних асигнувань, що лише на 1,6% більше, аніж цьогоріч. Левова частка – це видатки на захищені статті – оплату праці, компослуг й енергоносіїв. 19 млн грн забракне на господарчу діяльність, в тому числі й пальне для генераторів, якими всі установи обласного підпорядкування забезпечені завдяки донорській міжнародній підтримці. Додатково потрібно 3 млн на фінансування 3-х цільових обласних програм. Окрім того видатки на харчування передбачені лише на 8 місяців, нестача – 17,5 млн грн. Щодо останнього, то головний фінансист Ігор Никитюк зауважив, що, як і цьогоріч, проблему буде залагоджено головним розпорядником в межах перерозподілу видатків на цю потребу, оскільки відвідуваність учнів упродовж навчального року не є стовідсотковою, а ситуація в енергосистемі подекуди змушує до дистанційного навчання. Та найоб’ємніша і найгостріша додаткова потреба в обсязі 54 млн грн стосується невідкладних аварійних робіт, здебільшого дахів, тепломереж та укриттів.

Керівники 5-ти обласних спеціальних шкіл та двох навчально-реабілітаційних центрів для дітей з особливими потребами різних нозологій зазначали, що нестачу асигнувань на матеріали і предмети вирішують за допомогою спонсорів та благодійників, з харчуванням допомагають фермери, а в окремих – власні підсобні господарства. Натомість просять надати асигнування на невідкладні відновлювальні роботи, серед таких називають облаштування укриттів і заходи з доступності, утеплення фасадів та реконструкцію аварійних котелень. Голова обласної ради Григорій Недопад також додає критичну необхідність у демонтажі аварійних будівель на території Крупівського НРЦ: «Зрозуміло, бюджетних коштів бракує, але там напівзруйновані приміщення ще позаминулого століття. Це становить небезпеку для вихованців. Тому ми шукаємо рішення як дати цьому раду».

Проаналізувавши сплановані головним розпорядником для користувачів кошти, член бюджетної комісії Володимир Бондар звернув увагу на нерівномірність їх розподілу між однотипними освітніми закладами, що на думку депутата, може свідчити про упередженість щодо окремих з них. «Я не вперше закликаю управління освіти більш тісно і якісно комунікувати з керівниками установ, аби не створювати напруги». Загалом же депутат пропонує вдатися до посилення контролю з боку депутатського корпусу за бюджетною дисципліною, оскільки одноосібні популістські рішення попередньої керівної команди ОВА призвели до майже патових ситуацій з бюджетним фінансуванням окремих проєктів.

Профільні та спеціалізовані ліцеї, окрім потреби у завершенні вже розпочатих або нагальних робіт, заявили і про необхідність додаткових видатків на спеціалізований відповідно до профілізації інвентар та інфраструктуру. До прикладу, володимирський спортивний ліцей потребує штучного покриття на футбольне поле, оскільки у міжсезоння змушений орендувати майданчики для тренувань. Ще цього року просять фінансування у науковому ліцеї, тут за зекономлені власні кошти придбали сонячні панелі і потребують бюджетного ресурсу для їх монтажу. Григорій Недопад пропонує комунальним установам з достатньо великою площею покрівель замислитися над встановленням альтернативних джерел енергії. «Думаю, слушно буде ініціювати створення обласної цільової програми і стимулювати зусилля наших закладів. Це дозволить не тільки суттєво ощадити на енергоносіях, а й заробляти. Бо надлишок енергії можна продавати у мережу, або ж іншим нашим комунальним підприємствам, які не мають технічної можливості встановити сонячні колектори», – зауважує він.

Спільною проблемою для фахових коледжів є нестача прогнозованих на наступний рік бюджетних асигнувань на соціальні стипендії. «Цього року більш як на 40% зросла кількість студентів пільгових категорій, і така тенденція, переконаний, лише зростатиме», – аргументує директор Володимирського педколеджу Микола Савельєв. І оскільки майже усі ці освітні заклади засновані 80-100 років тому, практично для кожного вкрай актуальна проблема аварійних покрівель, яку через обмеження дії воєнного стану не вдається вирішити третій рік поспіль, і з кожним роком вартість таких робіт суттєво зростає. В окремих випадках зволікати більше не можна через значний обсяг руйнувань. Тож рішення шукатимуть в тому числі й за рахунок грандів та співпраці з громадами.