Під час засідання постійної депутатської комісії з питань екології, раціонального використання природних ресурсів депутати проаналізували діяльність обласної та 11 районних організацій Українського товариства мисливців та рибалок.
Нагадаємо, на попередньому засіданні комісії було рекомендовано ухвалити рішення про надання в користуванням терміном на 15 років (закон передбачає не менше від зазначеного періоду) мисливських угідь для 12 місцевих організацій мисливців і рибалок.
До обов’язків членів мисливського господарства належить виконання біотехнічних заходів, охорона, підгодівля, збереження та відтворення мисливських тварин. На ці потреби члени спілки щороку вносять певні суми коштів – членські внески, а також можуть робити добровільні пожертви. За словами керівника обласної УТМР Андрія Дмитрука, у 2021 році члени організації опікувалися більш як 17-ма тисячами гектарів угідь і витратили на їх утримання понад 440 тис грн. Від початку оголошення воєнного стану в Україні сума коштів на утримання мисливських угідь зменшилась втричі, як і кількість членів товариства. Наприкінці 2022 року термін користування мисливськими угіддями в організації закінчився, тож з того часу жодної діяльності товариство не веде. «Ми працювали до листопада 2022 року. Полювання не проводили, проте здійснювали охорону, підгодівлю тварин», – зазначає Андрій Дмитрук.
Попри те, що волинські організації УТМР не мають у користуванні мисливських угідь, її членами лишається майже 7 тисяч осіб. Від початку оголошення воєнного стану фінансові надходження та членство знизилися мінімум втричі. «Більша частина тих, хто був учасником УТМР, або на фронті, або ветерани», – констатують УТМР-івці. Проте за останні кілька місяців все більше людей виявляють бажання стати учасниками спілок мисливців і рибалок. «Люди хочуть бути господарями своєї землі», – запевняє керівник Турійського районного УТМР Олександр Войтович.
Очільники обласного і районних УТМР переконані в єдиному: відновлення полювання під час війни не на часі, але має бути організований відстріл хворих та регуляція популяції хижих тварин. «Останні два роки в районі збільшилася кількість шакалів (здичавілих собак), лисів і вовків. Зараз лисиці заходять на приватні господарства, душать курей. Деякі фермери змушені вбивати свійську худобу, бо мав місце контакт із хворим на сказ звіром», – каже очільник Рожищенського районного УТМР Іван Лукасевич.
«Навіть санітарний відстріл повинен відбуватися лише в межах чинного законодавства і під суворим наглядом контролюючих органів», – підсумував очільник комісії Юрій Ройко.