Відбулися робочі перемовини посадовців Національної агенції з питань запобігання корупції з керівництвом області та Луцька. У програмі візиту представників головного провідника державної антикорупційної політики також – семінари з очільниками комунальних підприємств і структурних підрозділів ОВА, директорами шкіл громад, студентами та громадськими організаціями.
Під час зустрічі з головою обласної ради Григорієм Недопадом, очільником ОВА Юрієм Погуляйком та Луцьким міським головою Ігорем Поліщуком заступник голови НАЗК Микола Корнелюк окреслив мету таких регіональних візитів: «Ми прагнемо налагодити стійкий діалог і конструктивну співпрацю з регіональною, місцевою владами та антикорупційними активістами задля спільної розбудови доброчесних громад зокрема і формування політики доброчесності загалом, а також у сферах виконання Державної антикорупційної програми до 2025 року, освітньої та інформаційної роботи. Україна розпочала офіційні переговори про вступ до ЄС, а виконання антикорупційних вимог – один з ключових чинників успіху. І цей шлях незворотній».
Голова Волиньради Григорій Недопад підтримав ініціативу, зауваживши, що вона актуальна, а органи місцевого самоврядування відкриті до співпраці. Він також розповів про зусилля обласної ради у напрямку протидії корупції: «Затверджено Антикорупційну програму Волинської обласної ради на 2023-2025 роки з урахуванням аналізу результатів оцінювання корупційних ризиків за попередній період, заходів з їх мінімізації та ефективності виконання таких завдань. А ще до Єдиного порталу повідомлень викривачів – платформи, де конфіденційно кожен може повідомити про корупцію чи корупційне правопорушення, уже приєдналася не лише обласна рада, а й усі обласні комунальні заклади. Попри воєнний стан відновлено конкурси на заміщення вакантних посад. Усі проєкти рішень обласної ради, розпоряджень голови проходять перевірку уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції. Також постійними є консультування та навчання із зазначеної тематики».
Принагідно Микола Корнелюк розповів про запроваджені НАЗК новації для декларантів. Так, якщо раніше повну перевірку декларацій проводили переважно стосовно топ-чиновників, то відтепер використовується ризик-орієнтований підхід до відбору декларацій для такої поглибленої перевірки. Автоматизована система, синхронізована з усіма основними державними реєстрами, порівнює задекларовані статки та законні джерела походження коштів і формує рейтинг корупційних ризиків. «Усі, хто потрапив до «верхівки» цього переліку, а це вже не тільки управлінці високого рівня, проходитимуть повні перевірки декларацій, за результатами яких часто виявляються ознаки незаконного збагачення, набуття необґрунтованих активів», – зазначив заступник голови НАЗК. Він також повідомив, що з жовтня буде запроваджено автоматичне заповнення більшості розділів декларацій, тобто в електронному кабінеті декларанта буде наявна майже уся необхідна для декларування інформація з держреєстрів. «Це дозволить уникнути помилок, полегшить публічним службовцям процедуру декларування та роботу НАЗК, водночас ускладнить свідоме приховування статків недоброчесними декларантами», – запевнив Микола Корнелюк.
Керівник Управління формування політики доброчесності у публічній та приватній сфері НАЗК Юрій Сверба поінформував, що його підрозділ покликаний надати усі наявні інструменти для попередження корупційних ризиків. Він презентував посібник для керівника, де зібрані основні поради, що допомагають працювати, не порушуючи антикорупційне законодавство, а ще – збірник матеріалів з управління корупційними ризиками. «Ідентифікація корупційних ризиків – це не корупція, а виявлення сфер, де вона можлива. НАЗК – відкрите і хоче бути партнером, а не суто інспекційним органом», – стверджує Юрій Сверба.
На важливості спілкування і зворотного зв’язку влади різних рівнів з громадськістю на тему протидії корупції наголосила Олена Конопля – керівниця Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК. Наголошує: держава багато для цього робить, але не завжди розповідає і пояснює. «Платформа закупівель «Прозоро», портал «Дія», ЦНАПи, електронні сервіси НСЗУ для пацієнтів, відкриті реєстри – усе це створено і успішно працює для мінімізації корупції, хоча користувачі так це не сприймають», – зазначила фахівчиня з комунікацій. Натомість, за її словами, у фокусі суспільства лише медійні матеріали на тему корупції, де превалюють наративи про неподоланність корупції і загальні емоційні міркування про цю проблему, які і формують думку, що корупція безкарна і концентрується лише на рівні топ-чиновників. «Наше завдання – акцкентувати на важливості запобігання корупції та змінити суспільний дискурс про те, що ми, начебто, тотально корумпована країна, адже це не так», – каже Олена Конопля. І як протитезу наводить приклад результатів соціологічного дослідження: між суспільним сприйняттям рівня корупції в Україні та реальним дотиком громадян до корупційних практик різниця у 4 рази! Водночас, українські цифрові сервіси для запобігання корупції визнані одними з найкращих в світі.
У рамках візиту керівництва НАЗК також відбувся семінар за участю керівників обласних комунальних підприємств і структурних підрозділів ОВА. Йшлося про виконання антикорупційних програм, діяльність викривачів, врегулювання конфлікту інтересів, декларування і перевірку декларацій, моніторинг способу життя посадовців, роботу антикорупційних уповноважених, доброчесність органів місцевого самоврядування і закладів освіти.