22 травня 2014 року Волинь сколихнула трагічна звістка про перші бойові втрати 51-ої бригади під час проведення АТО.
На світанку неподалік міста Волноваха, що на Донеччині, відбувся бій, в якому українські захисники понесли найбільші на той час втрати від початку проведення антитерористичної операції. В результаті підступного нападу диверсійної групи проросійських сепаратистів на блокпост 30 воїнів були поранені та 18 загинули…
Того трагічного дня поклали свої життя десятеро волинян: майор Леонід Полінкевич, старший сержант Олександр Артемук, молодший сержант Дмитро Йовзик, солдати Володимир Зарадюк, Віталій Махновець, Володимир Прокопчук, Микола Бондарук, Віталій Ліщук, Михайло Грицюк, Павло Попов.
Вшанування пам’яті полеглих під Волновахою, а також усіх воїнів, котрі загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України за усі роки російсько-української війни, відбулось на Театральному майдані Луцька поблизу пам’ятного фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України». Скласти шану новітнім українським Героям прийшли родини загиблих, їхні бойові побратими, представники громадськості, правоохоронних органів, духовенства та влади. Участь у скорботному заході взяли голова Волиньради Григорій Недопад, очільник ОВА Юрій Погуляйко та Луцький міський голова Ігор Поліщук.
Священники ПЦУ відслужили панахиду за полеглими, під час якої усі присутні звершили спільну молитву. «Вже дев’ятий рік поспіль в Україні триває війна… Ми бачили, як вона починалася і втішалися обіцянкам, що АТО закінчиться за лічені місяці. Але Герої України і в ці хвилини боронять наші життя, наш спокій і взагалі буття України як держави. Тож сьогодні до кожного із нас лунає заклик із неба – голос крові тих, хто загинув на полях битви, він волає немов голос Авеля до Бога і до нас: організовуймося, єднаймося, думаймо, змінюймося. Дай нам, Боже, духу єдності, праведності та чистоти діянь без гріха. Сьогодні схиляємо голови перед пам’яттю, перед жертвою наших співгромадян, земляків, які виборювали наш спокій і наше майбутнє, майбутнє наших дітей і онуків. Нехай милосердний Господь прийме їх до свого світлого царства, а нам дає наснаги і надалі жити, працювати, молитися і боротися – кожен на своїй ділянці діяння», – звернувся до присутніх протоієрей Володимир Подолець.
Опісля до підніжжя фотостенду лягли квіти, а на останок усі учасники пам’ятного заходу спільно виконали Державний Гімн України.
