У персональній експозиції Кшиштоф Хейке представив світлини місць поховань закатованих радянським НКВС поляків. Виставку відвідав заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.
На фото – цвинтарі у Катині, Харкові, Мєдному, монастир в Осташкові, ексгумаційні роботи, які проводили в Биківні під Києвом. На виставці також представлені фото наслідків війни в Україні, на яких пильний глядач помітить, наскільки схожі злочини радянських спецслужб у 1940-му та російських солдатів у 2022-му роках.
Проєкт підтримано Генеральним Консульством Республіки Польща.
Відкриваючи виставку Генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Славомір Місяк зазначив, що на цих фото присутні можуть побачити природу небезпеки, яка супроводжує поляків, українців та інші народи зі сторони російського сусіда.
«Ця небезпека має конкретний характер: це не лише завоювання територій, економічне руйнування. Вони хочуть заволодіти нашим розумом – знищити нашу еліту», – зазначив консул.
Кожна фотографія не лишає байдужими глядачів і розказує про трагедію і біду, яка торкнулася власника тих предметів, які є на фото. Зубні щітки, гребінці, обручки… Колись цим володіли звичайні люди, які будували плани та творили історію. Нині ж їхню особисту трагедію, історію їхнього життя й, особливо, їхньої смерті, по піщинках відтворюють науковці.
«Те варварство, дикість, які відбулися у 1940-х роках, не мали б повторитись. Але воно нікуди не ділось. Почерк вбивць мешканців Бучі такий же, як і тих, хто розстріляв людей в Катині. Почерк в Ірпіні такий же, як в Мєдному… Світ змінюється, створюються нові технології, а психологія дикунів лишається незмінною. І те, як жити поряд з людьми, які керуються найгіршими інстинктами, стало проблемою не тільки України, а й усього цивілізованого світу», – підкреслив Григорій Пустовіт.
Автор фотовиставки Кшиштоф Хейке розповів: тут представлені й перші фото, зроблені у 1993-му році, коли він вперше поїхав в росію шукати згадки про Катинь.
«Росіяни робили все, щоб приховати ці місця й перекласти всю вину за розстріл поляків на німців, – розповів дослідник. – У 2000-х була мить, коли росія поширювала інформацію про ці місця, і в той час родини розстріляних у Катині людей могли відвідати місця розстрілів. Нині ж знову ніхто не може туди поїхати».
Він зазначив, що у Польщі документують всі події, досліджують історії розстріляних людей, вивчають їхні життєписи, шукають фотографії та старанно бережуть пам’ять про них.
Довідково: Кшиштоф Хейке – професор кіномистецтва, фотограф, оператор, мандрівник та видавець. Випускник Інституту фотографії в Празі та Державної вищої школи кіно, телебачення і театру в Лодзі. Протягом 30 років викладає фотографію на режисерському та операторському відділі. Засновник видавництва Terra Nova. Нагороджений срібною медаллю Gloria Artis. Його роботи представлені на понад 200 індивідуальних виставках у Польщі та за кордоном.
