10 березня 1861 року у віці 47-и років, пішов з життя Тарас Шевченко.

Сьогодні в обласному центрі відбувся скорботний захід. Вшанувати пам’ять Великого Кобзаря прийшли голова Волиньради Григорій Недопад, громадськість, студентська молодь та духовенство.

Панахиду відслужили священики ПЦУ. До присутніх звернувся протоієрей Маколай Нецькар, він зауважив, що літературна спадщина Тараса Шевченка стала для українців щоденною молитвою, яка дає благословення до боротьби за кращу долю.

«У своєму «Заповіті» Тарас Шевченко виклав свій душевний стан, любов до рідного краю і заклик до народу, аби підняти його до боротьби проти зла і ворога. Розпочинався він словами: «Як умру, то поховайте, а далі: поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою, злою кров’ю волю окропіте…», і сьогодні ці слова дуже актуальні, вони мають місце у нашій боротьбі. Ми ніби підписуємося під кожним його словом і кажемо, що ми готові захищати свою землю, свою родину, все те, що називаємо українським, – наголосив він. – Великий пророк, який любив Україну не лише при житті, але й після смерті заповідав усім нам любити її так, як це робив він. І сьогодні ми прийшли до його монументу, аби знову нагадати кожному із нас, що боротьба продовжується. Тож нехай наша молитва буде почута, а милосердний Господь благословить нашу боротьбу та дарує українським захисникам силу і якнайшвидшу перемогу».

По тому учасники заходу поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку.

На завершення присутні спільно виконали Державний Гімн України.