Не зважаючи на війну, уряд учергове має намір реформувати вітчизняне лісове господарство. І знову – тихцем. У проєкті постанови Кабміну йдеться про «комплексну оптимізацію структури управління і функцій суб’єктів господарювання державної власності в лісовій галузі». Це означає, що понад півтори сотні держлісгоспів втратять свою юридичну самостійність, а все їхнє майно, права та дозволи на використання лісових ресурсів перейдуть до новоствореного державного унітарного комерційного підприємства «Ліси України».

ІСТОРІЯ ПРОБЛЕМИ.

Питання реформування лісового господарства піднімається не вперше. У 2017 році вже була спроба запровадити реформу галузі шляхом створення єдиного суб’єкта господарювання і ліквідації державних лісогосподарських підприємств як юридичних осіб. Але спільними зусилля намір монополізації цієї важливої сфери економіки був зупинений.

Друга спроба злиття 157 держлісгоспів в одне ДП «Ліси України» з наступною трансформацією його в публічне акціонерне товариство мала місце у лютому цього року під час презентації проєкту Державної стратегії управління лісами до 2035 року.

Оскільки розробка проєкту Стратегії відбувалася за зачиненими дверима, без публічного обговорення з фахівцями галузі, експертним середовищем, органами місцевого самоврядування та громадськістю, а сама суть змін містила чимало суперечливих норм, Волинська обласна рада, заручившись підтримкою Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Тернопільської, Хмельницької та Вінницької областей, звернулася до урядовців з вимогою не допустити кулуарного створення Національної компанії «Ліси України», а також ініціювала створення координаційної ради органів місцевого самоврядування з питань реформи лісової галузі України. (http://volynrada.gov.ua/…/zvernennya-deputativ…).

ПЕРЕСТОРОГИ І АРГУМЕНТИ.

Монополізація управління лісами суперечить основоположним принципам децентралізації та обмежує вплив обласних і місцевих громад на прийняття рішень із ведення лісового господарства та розвитку деревообробної галузі в регіонах, прийняття оперативних рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Перший етап реформування – оптимізація структури держлісгоспів уже призвела до втрати тисяч кваліфікованих працівників і спричинила соціальну напругу. Оскільки держлісгоспи для багатьох громад є бюджетоутворюючими підприємствами та часто єдиними роботодавцями, пропонована реформа призведе до втрати податків та зборів до місцевих бюджетів та соціальної підтримки місцевого населення.

Узурпація управління лісами – це і монополізація ринку деревини, яка усуне місцевих виробників малої і середньої руки від доступу до ресурсу, а отже призведе до банкрутства. Натомість створюється сприятливе середовище для корупційних діянь, зловживань монопольним становищем і руйнуванню прозорого ринку деревини. За таких обставин існує велика ймовірність, що внаслідок реформи частина державних лісів стане приватним бізнесом.

Лісове господарство охоплює весь комплекс питань з охорони і захисту, відтворення і раціонального використання лісів, нарощування їх ресурсного потенціалу, збереження та відновлення природно-заповідного фонду. Жоден з приватних власників не вкладатиме кошти у такий тривалий період виробництва, не буде утримувати водоохоронні, протиерозійні та захисні ліси. Окрім того, компанія, головним завданням якої буде заготівля стиглої деревини, фактично ліквідує продуктивне лісовирощування.

Це підтверджує досвід низки країн, які теж пішли шляхом створення подібних компаній, а потім відмовилися від них, зокрема, Канада і Грузія.

РЕФОРМУВАТИ ВИВАЖЕНО І ПРОЗОРО.

Зміни, які уряд поспіхом і ледь не підкилимно намагається провести у лісогосподарській галузі, викликали критику і депутатів Верховної ради України. Більше сотні із них підписали петицію про недопущення створення «лісового монстра».

Як і раніше, як виразник консолідованої позиції Волинської обласної ради, я переконаний, що реформація ключових галузей повинна відбуватися без поспіху і публічно. До цього процесу мають бути залучені широкі експерті кола, а суспільству докладно роз’яснено суть, переваги і ризики.

Від обдуманих рішень та виваженої позиції на всіх рівнях влади нині залежить майбутнє лісового господарства та екологічна стабільність держави в цілому.

Голова Волинської обласної ради

Григорій Недопад