Сьогодні другий день візиту делегації з Полтавської обласної ради на Волинь. Програма в гостей  –  більш ніж насичена і продуктивна.

РАНІШЕ ЧУЛИ ЛИШЕ ПРО “БУРШТИНОВІ” СКАНДАЛИ
КП “Волиньприродресурс” Волинської обласної ради – перший і важливий об’єкт, який відвідали полтавські гості. Зокрема, вони побували на заводі,  розташованому  в селі Прилісне.

Тут гостям показали спеціальну машину – бутар. Зараз вона стоїть без діла, а в сезон видобування сюди потрапляє  привезений з розроблюваної ділянки  продуктивний шар ґрунту, у якому знаходиться бурштин.   Потому  відбувається процес вимивання бурштину під тиском води.

Відпрацьовану породу   відвозять на   назад на земельну ділянку, де відбувається рекультивація.

Перемитий бурштин потрапляє на конвеєр, де його  сортують і кидають у спеціальні   ящики. Саме їх і показували полтавчанам.

“Наше комунальне підприємство веде відкритий чесний бізнес. Цей досвід дуже цікавий. Можна згадати про історії на Рівненщині та Житомирщині, де сонячне каміння видобували нелегально варварським способом, порушуючи екологію, без  перспектив на майбутнє”, – коментує екскурсію підприємством голова облради Григорій Недопад.

Анатолій Капустюк, кандидатуру якого на вчорашній сесії  депутати підтримали на посаду директора підприємства, поділився інформацією про процеси реалізації волинського сонячного каміння.

Він розповів про те, як відбуваються аукціони, хто бере участь   в них і що ціна на бурштин різниться залежно від фракції. Нагадаємо, бурштин купують за ціною від 20 до 2870 доларів за кілограм.

про “бурштинові” скандали… Тут нам показали, як можна легально видобувати  сонячне каміння і сплачувати за цю діяльність всі податки.  Нам цікавий волинський досвід організації комунального підприємства, яке займається місцевими надрами. В нас ще є вуглеводні, нафта і газ. Проте, це – висока капіталізація видобування. Але ми могли би створити підприємство для видобування піску та глини. Для перших кроків нам потрібен інструментарій, напрацьовані юридичні механізми і рішення. Хочемо запросити ваших фахівців для консультацій”, – каже  голова Полтавської обласної ради Олександр  Біленький.

НА ВОЛИНІ МОЖЕ БУТИ СВОЯ БУРШТИНОВА КІМНАТА?
Найбільше гостей вразив камінь бурштину, що має назву “Серце Волині”.   Він не схожий на всі інші і, справді, має форму серця.

Окрема увага до каміння вагою від 500 грамів, а то й більше кілограма. Гості не приховують захоплення, бо побачити щось подібне можна тільки на виставках та в музеях Польщі чи Прибалтики.

Анатолій Капустюк пояснює, що першочергове право на купівлю бурштину  фракції від 500 до 1000 г має   Міністерство фінансів України. Воно мало би експонуватися   в Музеї дорогоцінного каміння та металів. Але поки що головна фінансова структура країни не проявила реального інтересу до нашого бурштину.

“Чому би нам не мати своєї виставки, яка могла би бути окремим туристично привабливим об’єктом?” – міркував вголос радник голови обласної ради Михайло Імберовський, який також супроводжував полтавську делегацію.

“Коли будемо мати велику кількість унікальних екземплярів і цікавих знахідок, і, у випадку, якщо Мінфін відмовиться від свого першочергового права викупити це каміння, то, можливо, таки сформуємо свою виставку. Це, насправді, може бути цікава туристична локація”, – додав голова обласної ради Григорій Недопад.

ВОЛИНСЬКИЙ ДОСВІД МОЖЕТЕ БУТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИМ
 Наступний об’єкт – Маневицький торфозавод. Екскурсію на підприємстві провів директор ДП “Волиньторф”, депутат облради Іван Киричик. Гості мали нагоду спостерігати за процесом виготовлення торфобрикетів.

Крім цього, полтавську делегацію цікавили господарські досягнення волинян у частині переробки  лісових матеріалів побічного користування. Вони побували на ДП “Маневицький держлісгосп”. 

Тут  зберегли розроблену ще у 70-х роках  минулого  століття модель комплексного використання недеревних ресурсів лісу. 

Зокрема,  на підприємстві працює консервний цех.  Він виробляє п’ять різновидів березового соку,    мариновані овочеві смаколики, консервовані гриби, протерті ягоди.

Гості також побували у розсаднику, в якому вирощують декоративні та екзотичні для Волині  рослини. Вийшло  як у казці “Дванадцять місяців”, бо на вікнами розсадника – десятиградусний мороз, а в приміщенні оранжереї – спокійно цвітуть лимони і мандарини.

Ще гостям показали цех, де добувають цілющий хвойний екстрат.

“Полтавщина також багата природними ресурсами.  І тому  їм цікавий досвід Волині, а ми не проти поділитися    нашими напрацюваннями. Думаю, що наш досвід міг би бути цікавий і на всеукраїнському рівні. Надра і природні ресурси, які є на територіях областей, повинні слугувати на користь громадам. Адже це – робочі місця, надходження у бюджети”, – переконаний голова Волинської облради Григорій Недопад.