Особливості ведення мисливського господарства в умовах воєнного стану та перспективи розвитку у післявоєнний час обговорили під час круглого столу провідні фахівці лісомисливської галузі, науковці й експерти Волині та України. Участь у дискусії також взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, голова постійної комісії облради з питань екології і раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко, депутати Володимир Бондар і Роман Микитюк та ректорка ЛНТУ Ірина Вахович.
Круглий стіл організований кафедрою лісового господарства Луцького національного технічного університету.
«У суспільстві превалює сприйняття мисливства як діяльності на знищення тварин. Насправді ж необхідність ведення такого виду господарства полягає в усуненні різноманітних загроз дикої фауни для населення. Тому розуміємо важливість якісної освіти для студентів, які обиратимуть фах мисливствознавства»,- зазначив у вступній промові модератор дискусійної платформи, доцента кафедри лісового господарства ЛНТУ Володимир Бондар. Він також повідомив, що Луцький національний технічний університет має намір запровадити нову освітню програму «Мисливське господарство». Тож учасники круглого столу також обговорили перспективу такої ініціативи, взаємодію різних відомств в її реалізації, наповнення освітнього курсу.
«Сьогоднішня дискусія дуже актуальна, бо мисливство – це не лише про зброю і здобич, а й про культуру належного господарювання в угіддях та лісництвах. Мисливство – це про знання, розуміння та відповідальність дій. Ліси для Волині є основою, від давніх часів люди жили з лісу. Ці традиції та принципи мають бути збережені для правильного балансу у природі. Я дякую кожному, хто сьогодні приїхав на цю зустріч і знаю, яка кількість лісників та мисливців нині боронять Україну. Шана за вашу роботу, нехай усе вдається», – звернувся до присутніх заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт.
Голова постійної комісії Волиньради з питань екології і раціонального використання природних ресурсів Юрій Ройко розповів про труднощі ведення мисливського господарства в умовах воєнного стану. «Серед викликів – безпекові, епізоотичні, економічні, кадрові та інституційні. Застарілість законодавства, фрагментарність обліку тварин, відсутність єдиних стандартів моніторингу, недостатня інтеграція мисливського господарства у систему природоохоронної політики, низький рівень цифровізації та прозорості – все це ускладнює ефективне управління галуззю. Заборона полювання, зростання чисельності хижаків, спалахи небезпечних хвороб, фінансові труднощі та кадровий дефіцит створюють складне середовище, що призвело до втрати основного джерела доходу для мисливських господарств. У свою чергу це ускладнило фінансування єгерської служби, охорону угідь, проведення біотехнічних заходів, інвестиції у розведення тварин та інфраструктуру. Тому можна стверджувати, що майбутнє мисливського господарства України та Волині залежить від здатності адаптуватися до нових реалій, впроваджувати інновації, забезпечувати баланс між безпекою, екологією та економікою, а також від єдності зусиль держави, громадськості та міжнародних партнерів», – підсумував очільник профільної депутатської комісії.