офіційний сайт

ВІДБУЛОСЬ ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ОРГКОМІТЕТУ З ВІДЗНАЧЕННЯ 600-РІЧЧЯ З’ЇЗДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ МОНАРХІВ

Захід відбувся за участі співголів організаційного комітету – очільника Волньради Григорія Недопада та т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка, парламентарки Ірини Констанкевич, митрополита Луцького і Волинського Михаїла та інших членів оргкомітету. До роботи долучився й народний депутат України Вячеслав Рубльов.

«На мою думку, 2029-й рік на Волині має пройти під егідою З’їзду монархів і ми маємо вже зараз розвивати цю тематику не лише на загальнообласному та національному рівнях, а й під час наших закордонних візитів до країн Європи. Дякую нашим народним депутатам від Волині, які актуалізують цю тему на міжурядовому рівні. Це вкрай важливо, і я переконаний, що ця важлива подія стане точкою відліку для Волині та Луцька у поглибленні міжнародних взаємин», – підкреслив у своєму виступі голова обласної ради Григорій Недопад.

Парламентарка Ірина Констанкевич висловила вдячність керівництву області, що подія розглядається не лише в історичному контексті, а й з позиції сьогодення та майбутнього, зокрема акцентується увага на з’їзді монархів, як прототипі Європейського парламенту, що є вкрай актуально у час утвердження євроінтеграційних прагнень України. Вона також окремо зупинилась на основних організаційних кроках, які уже здійснено в частині відзначення цієї події на міжнародному рівні.

«Зокрема литовським парламентом ухвалено дві постанови, які стосуються з’їзду монархів: перша – про 600-ліття, а друга персонально присвячена Вітовту. Ми синхронізували роботу українського та литовського парламентів, сподіваємося, це буде масштабовано й на інші європейські держави, зокрема країни Скандинавії та Республіку Польщу», – зазначила вона.

Разом із тим, Ірина Констанкевич наголосила на важливості посилення медійного, культурного та освітнього напрямків. Вона запропонувала, аби за підсумками нинішнього засідання, було надіслано листи до усіх державних інституцій, які провадять гуманітарну та міжнародну політику, з рекомендаціями оргкомітету включити до планів їх роботи на 2027-2029 роки тематичні фільми, книги та медійні проєкти. «Ми також маємо пропозиції до ЮНЕСКО щодо реставрації Луцького замку. У 2027 році на нас чекають конкретні роботи, пов’язані з осучасненням замку. Луцьк заслуговує бути перлиною у короні стародавніх та сучасних європейських міст», – зауважила вона.

Під час засідання було розглянуто проєкт Регіональної програми з підготовки та відзначення 600-річчя з’їзду європейських монархів у Луцьку 1429 року на 2027–2029 роки. Зазначалося, що метою документу є відзначення цієї події на державному рівні із залученням широкого кола міжнародних партнерів, що сприятиме політичній, економічній, культурній євроінтеграції України, утвердженню її як частини європейської спільноти, здатної об’єднувати нації навколо спільних цінностей свободи, безпеки і демократії. У програмі – реставрація об’єктів архітектурно-культурної спадщини, оновлення інших локацій, наукові дослідження та підготовка наукових праць, культурно-освітні проєкти, виготовлення сувенірної продукції. Т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк зауважив, що у проєкті документу враховані пропозиції усіх сторін, але перед остаточним його затвердженням можливе внесення змін та доповнень.

Також в рамках засідання оргкомітету було презентовано результати комплексного соціологічного дослідження щодо підготовки до відзначення 600-річчя з’їзду монархів держав Європи у Луцьку, яке провели науковці Лесиного вишу. Про організацію спільної роботи з розшуку, дослідження, оцифрування та оприлюднення першоджерел про Луцький дипломатичний з’їзд 1429 року присутніх поінформувала завідувачка Музею історії Луцького братства Олена Бірюліна. Окрім того, напрацьовані пропозиції презентувала й голова Молодіжної ради при ОВА Катерина Слабецька

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПОРУБІЖЖЯ: ЕТНОКУЛЬТУРНІ ВЗАЄМИНИ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ЧИННИК

Така тематика міжнародної конференції, присвяченої 30-річчю відродження Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви, яка об’єднала істориків, філологів, музеєзнавців та дослідників з провідних наукових осередків України і Польщі. До участі у відкритті форуму долучились заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк, перша заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк, директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцкій та консул Генконсульства Республіки Польща в Луцьку Марек Войцєховський.

До учасників форуму звернувся голова Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні, єпископ Луцької дієцезії Віталій Скомаровський, наголосивши, що 30-річчя відновлення Луцької дієцезії, якому присвячено форум, є визначною подією для усієї Волині. «Порубіжжя – це не лише географічна межа, а, передусім, простір живої зустрічі людей, культур та тривалих історичних зв’язків. Упродовж сторіч віра в єдиного Бога та духовні цінності були тією основою, яка допомагала українському та польському народам шукати порозуміння. Тож, відновлення Луцької дієцезії – це три десятиліття праці, молитви, відбудови святинь, відновлення міцних мостів братерства. Відтак, наукове осмислення цих процесів є надзвичайно важливим завданням, адже дослідницька праця допомагає очищати історичну пам’ять, стверджувати християнську любов, яка є єдиним надійним фундаментом для добросусідства і гармонійного майбуття» , – наголосив єпископ Скомаровський.

Директор Інституту розвитку Церковних досліджень, канцлер Управління Луцької дієцезії Римо-Католицької Церкви, отець- канонік Павло Хом’як окреслив основні віхи інституційного відродження католицької церкви в Україні та Луцької дієцезії зокрема. «Українська і польська історіографії порубіжжя упродовж десятиліть розвивалися значною мірою паралельно, вони мали різні джерела, національні перспективи і термінологію. Ті самі події, інституції та процеси нерідко описуються різними словами. Тому точна і чесна мова опису, спільні поняття, взаємне прочитання джерел, зіставлення архівів обох країн є передумовою наукового та суспільного діалогу. Наша конференція має стати саме таким простором: чесним щодо болю минулого і відкритим до перспективи майбутнього», – зауважив він.

Павло Хом’як також додав, що під час нинішньої конференції саме таку предметну розмову будуть вести історики, філологи та музеєзнавці серед яких 8 професорів та 11 кандидатів наук з різних куточків України та Польщі. Також він розповів, що значна частина їхніх досліджень увійшла до колективної монографії «Українсько-польське порубіжжя: етнокультурні взаємини та релігійний чинник. Катедральні записки», яку також буде презентовано під час проведення форуму.

«Дуже добре, що ми сьогодні відкинули політику і зібрались у такому поважному представницькому колі істориків та науковців, аби обговорити тему порубіжжя та етно-культурних стосунків між українським та польським народами. Порубіжжія може бути шрамом історії, а може бути тим, що об’єднує, показує, як можна жити толерантно, сприймати свого сусіда, його віру, його погляди. Саме в такому середовищі ми шукаємо раціональне зерно і те, що нас поєднує. Тому дуже символічно, що нинішній форум об’єднав істориків, бо історія – це ключ, яким можна відкрити майбутнє і закрити минуле і навпаки. Тому сьогодні я дуже хочу, щоб відбулася плідна, відверта та предметна розмова, під час якої буде проаналізовано якою була історія, яким є сьогодення і найголовніше – у майбутнє ми маємо взяти лише конструктив», – підкреслив заступник голови обласної ради Григорій Пустовіт.

    Зробити звернення

    Поля відмічені зірочкою обов'язкові.

    П.І.Б. :*

    Адреса :*

    Телефон :

    Звернення :*

    Прошу надати мені відповідь у визначений законом строк у такій формі.

    Електронною поштоюПоштою

    Поштою :*

    Електронною поштою :*