На цьому наполягають члени Тимчасової спеціальної парламентської комісії з підготовки питань щодо стану північних прикордонних територій України і території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, кількаденне виїзне засідання якої розпочалося сьогодні на Волині.

Крім народних депутатів участь у роботі ТСК взяли очільники Мінсоцполітики та Держагенції з управління зоною відчуження, науковці-дослідники, керівники області, профільні спеціалісти, голови громад, віднесених до зони забруднення, представники громадських організацій, які відстоюють інтереси потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

На порядку денному – результати дозиметричної паспортизації населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення, а також законодавчі ініціативи щодо посилення соціального захисту потерпілих, які мають підтверджений статус постійного проживання на територіях зон обов’язкового та гарантованого добровільного відселення.

Голова Волиньради Григорій Недопад у своєму вітальному слові зазначив, що керівництво області було предметно залучено до вирішення цієї проблематики як нарівні ТСК, так і в допоміжних робочих групах, а також під час проведення дозиметричної паспортизації місцевих громад: «Це надзвичайно важлива тема для нас, адже вона стосується кожного десятого мешканця області».

Голова тимчасової спеціальної комісії ВРУ Арсеній Пушкаренко зазначив, що мета органу – напрацювати законодавчі ініціативи для вирішення чималої кількості задавнених «чорнобильських» питань, оновивши при цьому підходи і концепцію, які не мінялися з 90-х років. За його словами, саме ТСК домоглася, аби перегляд статусу забруднених територій відбувся не на основі вибіркових досліджень лише п’ятої частини таких населених пунктів, як це планувалося урядом на початку, а за висновками дозиметричної паспортизації усіх 927 таких міст і сіл. До слова, востаннє такі вимірювання проводилися у 2011-2013 роках.

Парламентарка Ірина Констанкевич зауважила, що члени парламентської комісії наполягають на позиції, що скасування статусу забруднених територій не повинно автоматично скасовувати соціальні гарантії для громадян, які мають підтверджений статус мешкання на таких територіях. Такий підхід підтримав і Міністр соціального захисту, сім’ї та єдності України Денис Улютін.

Оскільки статус забруднених територій через ряд обмежень господарської та економічної діяльності гальмує розвиток таких громад, народний депутат Вячеслав Рубльов вважає за потрібне сформувати також державну політику з розвитку північних територій.

Що ж до дозиметричної паспортизації 166 населених пунктів Волині, яка тривала упродовж липня-жовтня, то фахівці спеціального підприємства «Екоцентр», які проводили комплексне вимірювання радіоактивного фону, щільності забруднення ґрунту ізотопами, а також вмісту цезію-137 в організмі жителів 7 сіл, зазначили, що результати лишень почали опрацьовувати. При цьому наголосили, що процес досліджень був максимально прозорим із залученням представників громад і спільнот «чорнобильців» на усіх етапах, а результати пройдуть додаткову перевірку незалежними експертами. Остаточні ж висновки будуть сформульовані спеціальним органом при Національній академії наук. Одночасно зауважувалося, що за висновками паспортизації 196 населених пунктів інших регіонів, які були проведені у 2025 році, жоден з них не відповідає статусу території безумовного відселення і лише в 11-ти підтверджено статус так званої другої зони – гарантованого добровільного відселення.

Наступні два дні члени парламентської ТСК зосередять свою роботу на безпекових питаннях регіону та перспективах розвитку територій, віднесених до забруднених.

Про це йшлося під час онлайн-наради очільниці Національної служби здоров’я України Наталії Гусак з надавачами медичних послуг та їх засновниками. Від імені Волиньради до обговорення був залучений заступник голови Григорій Пустовіт.

Йшлося про порядок оплати послуг за договорами НСЗУ в контексті завершення бюджетного року, а також укладення додаткових угод до договорів 2026-го. Голова НСЗУ Наталія Гусак розʼяснила умови проведення своєчасних розрахунків, а також повідомила про зміну підходів до оплати послуг, наданих понад заплановану. Відтепер ці витрати фінансуватимуться за договорами наступного року, однак з урахуванням збалансованості бюджету. За приклад було взято умовну лікарню, яка упродовж року щомісяця надавала 15 послуг за пакетом «Допомога при гострому інфаркті міокарда», а у грудні ця кількість зросла до 26. Не оплачуватимуться випадки, коли вартість послуги суттєво перевищуватиме межі визначених граничних витрат. Також Наталія Гусак підкреслила важливість своєчасного внесення даних про медичні послуги до єдиної електронної системи охорони здоровʼя та необхідність планування договорів на наступний рік.

Відповідну рекомендацію ухвалили члени постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Заступниця начальника відділу з питань управління об’єктами комунального майна та землями комунальної власності виконавчого апарату ради Ірина Смірнова повідомила, що на адресу обласної ради надійшла ухвала слідчого судді Любомльського районного суду про відсторонення Олени Місюк від виконання обов’язків директора Руденського психоневрологічного інтернату, якій 13 жовтня поточного року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Депутати рекомендували голові обласної ради відсторонити Олену Місюк від посади директора Руденського психоневрологічного інтернату без збереження заробітної плати до 13 грудня 2026 року та покласти виконання обов’язків керівника на цей період на Володимира Крижука – заступника директора інтернату.

Окрім того, члени профільної комісії підтримали клопотання низки комунальних закладів щодо преміювання керівників.

Про це йшлося під час щотижневої оперативної наради під головуванням т.в.о. начальника ОВА Романа Романюка. Участь у її роботі взяв голова обласної ради Григорій Недопад.

Директорка департаменту економіки, інвестиційної діяльності та регіональної політики ОВА Вероніка Бальбуза повідомила, що 27 жовтня набрала чинності постанова Кабміну, відповідно до якої оновлено порядок визначення підприємств критично важливими та змінено правила бронювання військовозобов’язаних працівників. «Рішення уряду зобов’язує обласні військові адміністрації упродовж 10 робочих днів переглянути регіональні критерії, ми зараз це робимо, далі маємо їх погодити із новоствореним Координаційним центром з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», – зауважила вона.

Вероніка Бальбуза додала, що постановою також передбачено зміну строку розгляду звернень від суб’єктів господарювання. Тепер ОВА розглядатиме документи упродовж семи днів замість десяти днів. «Перелік підприємств буде надіслано до Коордцентру, який розглядатиме його протягом 1 місяця. Після отримання рекомендацій і висновків ОВА має протягом трьох днів ухвалити відповідне рішення або повідомити підприємство про невідповідність установленим критеріям», – розповіла вона.

Щодо квоти бронювання, то за словами Вероніки Бальбузи, для більшості підприємств граничний рівень бронювання залишається на рівні 50%. А для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів, для яких раніше передбачалося бронювання до 100% працівників, цей показник знижено до 95%.

Окремий блок змін стосується сфер діяльності, за якими підприємства можуть претендувати на статус критично важливих. Так, ОВА має право розглядати документи підприємств: паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, добувної та переробної промисловості, агропромислового виробництва, будівництва, транспорту, логістики та роздрібної торгівлі (окрім оптової). «Хочу також наголосити, адже це головне питання, яке задають голови громад, для комунальних закладів все лишається без змін, вони всі можуть подавати свої документи в ОВА для прийняття відповідних рішень стосовно надання статусу критично важливих», – підкреслила Вероніка Бальбуза.

Під час наради обговорили і підготовку до зимового утримання автомобільних доріг державного значення. В.о. начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури в області Олег Кравцов повідомив, що такі послуги надаватимуть три основні підрядні організації: ТОВ «Волиньдорбуд», ТОВ «Луцькавтодор-Сервіс» і ТОВ «Автомагістальль-Південь». «Для проведення зимового утримання заплановано залучити 88 одиниць дорожньої техніки, зокрема 43 розподілювачі протиожеледних матеріалів, 17 навантажувачів та 28 автогрейдерів, бульдозерів і тракторів. Також передбачено 10 виробничих баз, 2 пункти обігріву для персорналу та резерв пального. Заготовлено 94% від потреби на початок зимового періоду технічної солі та 63% піщано-соляної суміші. Заготівля матеріалів триває», – наголосив він. Для тимчасового відстою транспорту під час сильних снігопадів, або тимчасового обмеження руху підготовлено 33 майданчики. Керівнику відомства було доручено подбати про збільшення кількості таких майданчиків, у зв’язку зі складною безпековою ситуацією. За словами Олега Кравцова, узгоджено алгоритм роботи дорожніх організацій на період погіршення погодних умов, карту-схему утримання та регламент взаємодії з поліцією, ДСНС, Укртрансбезпекою і гідрометеорологічними службами.

Проаналізували й підготовку освітніх закладів до роботи в опалювальний період 2026/2027 років та можливість роботи в умовах тривалих відключень електроенергії. Начальник управління освіти та науки ОВА Роман Поліщук доповів, що станом на 30 жовтня уже подано тепло у 82% дитсадків та 58% закладів загальної середньої освіти. Він також запевнив, що у більшості освітніх закладів готові до використання альтернативні джерела енергоживлення. Тож, при відключенні електроенергії загалом можуть функціонувати 92% шкіл і 52% дитсадків.