Участь у тематичній дискусії, присвяченій з’їзду очільників держав Європи у1429 році, взяв перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Відкриту дискусійну платформу організовано Волинським національним університетом імені Лесі Українки в рамках підготовки до відзначення 600-річчя історичної події. Учасниками обговорення стали науковці, краєзнавці, фахівці музейної справи та охорони історичної спадщини, представники влади різних рівнів, культурно-мистецької, туристичної, духовної сфер, видавничого та промоційного секторів. Відриваючи зустріч, ректор Лесиного вишу Анатолій Цьось зауважив, що мета такої широкоформатної дискусії – системне обґрунтування історичної, філософської і суспільної значимості З’їзду європейських монархів у Луцьку.

Лобістка відзначення ювілейної дати зустрічі коронованих осіб держав Центральної і Східної Європи у Луцьку на загальнодержавному рівні, парламентарка і очільниця Наглядової ради ВНУ Ірина Констанкевич додала, що значимість цієї історичної події варто розглядати і в міжнародному контексті, а ще – неодмінно через призму сьогодення, як опертя для прийняття України у світі.

«Дуже важливо проєктувати цю історичну подію на різні аспекти сучасного буття: культурний, економічний, безпековий, політичний, наші взаємини з сусідами європейської спільноти, одночасно підтверджуючи, що упродовж століть наша країна була суб’єктом державотворення. Тож, бажаю плідних дискусій і конструктивних висновків», – звернувся до присутніх перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.

Під час першої панельної дискусії «Дипломатична шахівниця Європи 1429 року» спікери зосередилися на геополітичній та суспільно-релігійній ситуації в Центрально-Східній Європі ХV століття, передумовах проведення З’їзду монархів, який започаткував міжнародну дипломатію та прообраз ЄС, його історичних постатях, а також Луцьку як місці дипломатичної зустрічі. Другу частину обговорення присвятили популяризації та брендингу цієї події, стратегії інтеграції середньовічної спадщини у сучасний міський простір, а також форматам ревіталізації історичної пам’яті.

Участь у роботі колегіального органу Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» взяв голова Волиньради, віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики Григорій Недопад.

За участі фахівців Міністерства освіти і науки, освітніх експертів члени правління вчергове обговорили управлінські та правові виклики передачі цілісних майнових комплексів закладів професійно-технічної освіти з державної в комунальну власність. Голови обласних рад наголошували на складності процедури та її затягуванні часто з причин, які не належать до повноважень місцевих органів влади. Процес триває з 2016 року, однак передати з державної у комунальну власність на сьогодні вдалося не більше 10% закладів професійної освіти. Серед основних причин – застаріла документація або ж її відсутність на значну частину власності, а відтак і необхідність її виготовлення за доволі значні кошти обласних бюджетів, аварійність окремих будівель, які не підлягають відновленню, відсутність рішення МОН про вихід зі складу засновників тощо.

Під час обговорення Григорій Недопад зауважив, що над процесом зміни власності закладів професійної освіти Волиньрада системно працює з 2019 року. «І коли, практично, процес перебував на фінальній стадії, його довелося починати заново у зв’язку зі скасуванням Господарчого кодексу і зміною організаційно-правової форми центрів профосвіти. Ми виконали і цю частину роботи, але на фініші з’ясувалося, що на одні й ті ж об’єкти кадастрові номери МОН і освітніх закладів не співпадають. То ж я просив би більшої залученості і оперативності міністерства у розв’язанні подібних колізій. Наша команда готова до предметної роботи. Маємо чітке розуміння спроможної мережі, актуальності оптимізації закладів профтехосвіти з огляду на зміни демографічної ситуації та запитів ринку праці. Це також вивільнить кошти обласного бюджету на інші потреби, зокрема й підтримку Сил оборони», – аргументував Григорій Недопад.

Окрім того члени Правління обговорили результати зустрічі у «Страсбурзькому форматі» при Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи у партнерстві з УАРОР щодо субрегіонального рівня місцевого самоврядування, зосередившись зокрема на заходах з відновлення спроможності районних рад. На порядку денному було і погодження Плану підтримки від шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування».

З черговою датою заснування частини військовослужбовців від імені Волиньради привітав голова Григорій Недопад, а також представники влади різних рівнів, силових структур, бізнесу, священнослужителі та ветерани служби.

Історія волинських прикордонників бере початок з липня 1918 року. Тоді 3-тя Волинська кордонна бригада Армії Української Народної Республіки здійснила перший день охорони західного кордону держави. Сучасний 6-й прикордонний загін ДПСУ був сформований після проголошення незалежності у жовтні 1992 року . Нині вартові державних рубежів несуть службу і на лінії фронту, де виконують бойові завдання спільно з іншими підрозділами Сил оборони.

Урочистості розпочали з вшанування у хвилині мовчання усіх полеглих військовослужбовців, та поклали квіти до пам’ятного знаку на честь полеглих прикордонників. «Наша спільна мета – відстоювати кордони України та оберігати людей. Шлях, що обрав кожен з вас, є складним й відповідальним. Сьогодні ми спільно з іншими підрозділами стримуємо збройну агресію Росії. Бажаю зберігати стійкість й з шаною носити звання охоронців кордону» – звернувся до військовослужбовців начальник Волинського прикордонного загону Богдан Ігнатюк .

З нагоди свята привітав присутніх та вручив відзнаки обласної ради її голова Григорій Недопад: «108 років тому кордони мали зовсім інший вигляд. Минув час, ДПСУ демонструє активну модернізацію та новітні підходи до патрулювання й охорони рубежів на прикордонні з європейськими та північними сусідами. Паралельно несете колосально складну службу у зонах бойових дій. Сьогодні я висловлюю вдячність кожному з вас за внесок у відстоюванні безпеки та цілісності нашої держави. Доки ви на кордонах – українці мають можливість жити та працювати».