Під час позачергового засідання Правління Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад» представники регіонів, громад, законодавці, урядовці та експерти обговорили два законопроєкти – основний та альтернативний – щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Від Волині до обговорення в режимі онлайн долучились віцепрезидент УАРОР з питань регіональної політики, голова обласної ради Григорій Недопад, його перший заступник Юрій Поліщук, народний депутат України Вячеслав Рубльов, голова бюджетної комісії облради Орест Маховський та очільниця відділу з питань гуманітарної та соціально-культурної сфери апарату облради Галина Карнаухова.

Президентка Асоціації Тетяна Єгорова-Луценко наголосила на важливості обговорюваної тематики, оскільки від регіонів надійшла велика кількість пропозицій щодо внесення змін до запропонованих парламентарями законопроєктів. За її словами, однією із перших свої зауваження надіслала Волиньрада. Її голова Григорій Недопад зауважив, що депутати дотепер не затвердили план формування мережі закладів старшої профільної освіти через значну кількість викликів. «Попередньо ми також взяли участь в громадському обговоренні впровадження реформи профільної освіти, яке на Волині ініціювали експерти швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Тоді прозвучало чимало гострих запитань від голів громад та освітян, на які, на жаль, не отримали конструктивних відповідей. Проєкт мережі, який було подано профільним управлінням ОВА на розгляд сесії, гостро розкритикували і депутати. Тому, на мою думку, обидва законопроєкти необхідно скерувати на доопрацювання, аби всі обласні ради, які також не підтримали запропоновану виконавчою владою мережу, в результаті отримати якісну та оптимальну модель закладів старшої профільної освіти» , – підкреслив Григорій Недопад.

Перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук зосередив увагу учасників обговорення на кількох поданих обласною радою пропозиціях. «На Волині рівень сільської освіти досить хороший, адже ЗНО дозволило сільським дітям конкурувати на рівні з міськими і вступати у виші. Якщо академічні ліцеї будуть формуватися з розрахунку 4 класи в одній паралелі, то фактично у сільській і селищній місцевості в нас їх не буде. Але у нас є освітні заклади, які віддалені від міст і зможуть мати 2-3 таких паралелі. І, власне, наші пропозиції полягають у тому, щоб дозволити, як виняток, у селах та селищах формувати ліцеї з меншою кількістю паралелей. Це дозволить дітям здобувати якісну освіту поблизу свого місця проживання. Ще один аспект стосується початкової школи, яка, відповідно до нових вимог, не може бути в складі ліцею, а лише у гімназії. Тому друга наша пропозиція – дозволити початкову школу в складі і гімназій, і ліцеїв у сільській місцевості. Це не означає, що таких шкіл буде багато, однак академічна освіта буде більш доступною для сільських дітей», – зауважив він.

На неприпустимості прийняття запропонованих законодавчих змін також наголошує й парламентар Вячеслав Рубльов. «Одна з громад мого округу, яка розташована біля обласного центру, достатньо потужна фінансово і спроможна втілювати запропоновані новації, теж має ряд зауважень. Одне з них стосується того, що у сільських громадах через меншу кількість учнів неможливо, або дуже важко в перші роки створення ліцеїв набрати 4 класи одного року навчання. І це ставить під загрозу існування школи у цій громаді», – зазначив він.

За його словами, є ряд запитань і щодо заборони початкової ланки у складі ліцею, адже на території сільських громад здебільшого просто немає належних приміщень, аби переселити початкову школу, а довозити кудись таку кількість молодших школярів просто не можливо і не доцільно. Тож, Вячеслав Рубльов закликав своїх колег – народних депутатів, які входять до складу Комітету з питань освіти, науки та інновацій, а також урядовців провести виїзні засідання в регіонах держави, аби глибше зрозуміти ситуацію на місцях, і пропонує почати з Волині.

За підсумками обговорення, члени правління УАРОР зійшлися на думці про не припустимість прийняття освітніх законопроєктів у запропонованій редакції, та висловилися за те, щоб зняти їх з розгляду Верховної Ради України та доопрацювати з урахуванням позиції органів місцевого самоврядування.