Участь у роботі постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів також взяли депутати Володимир Бондар, Анатолій Вітів, Ігор Волошенюк і заступник голови Григорій Пустовіт.
Окрім того на засідання були запрошені керівники територіальних управлінь Держпродспоживслужби, лісового та мисливського господарства, агропромислового комплексу, а також представники користувачів мисливських угідь. Вже традиційно за роботою профільної депутатської комісії спостерігали майбутні лісоводи – студенти факультету аграрних технологій та екології ЛНТУ.
Таке широке представництво на засіданні екологічної комісії її голова Юрій Ройко аргументував критичністю проблеми і нагальністю потреби її вирішення. «Ми не вперше піднімаємо це питання, окрім того численні звернення надходять і від тергромад, користувачів мисливських угідь, ініціативних груп, які занепокоєні різким збільшенням кількості диких тварин, передусім лисиці червоної – основного рознощика сказу, масовими випадками їхнього проникнення до домогосподарств, нападами на людей і свійських тварин. Відколи з початком великої війни заборонено полювання, популяція лиса зросла у 7 разів, вовка – у 5. Удвічі за цей період побільшало неблагополучних пунктів по сказу. Лише цього року виконано понад 5 тисяч профілактичних щеплень. При цьому запаси антирабічної вакцини для людей в області майже вичерпані. А сказ, нагадаю, – це невиліковна і смертельно небезпечна хвороба», – констатував Юрій Ройко.
Начальник Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Володимир Коваль додав, що через обмеження воєнного стану імунізація диких тварин від сказу за допомогою авіації також не проводиться, а охопити значні площі, розкидаючи вакцину вручну, просто неможливо. «Сказати відверто, при такій великій популяції хижого звіра як зараз, пероральна вакцинація вже малоефективна. Єдиний вихід – це регулювання чисельності санітарним відстрілом», – впевнений фахівець.
Такими повноваженнями у межах своїх територій наділені єгерські служби користувачів лісомисливських угідь. Однак депутат Ігор Волошенюк, який і сам є членом товариства мисливців і рибалок, переконаний, що самотужки користувачі це завдання не осилять. «1-2 єгері на кілька тисяч гектарів площі багато не нарегулюють. Тут є сенс залучити додаткові ресурси, сформувати бригади і послідовно відпрацювати територію за територією», – пропонує депутат.
Депутат Володимир Бондар переконаний, що організувати і координувати цей процес повинні фахівці Держлісагенства і його представництв на місцях: «Саме міжрегіональні управління здійснюють державну політику у сфері мисливського господарства і наділені не тільки правом, а й обов’язком організувати процес з регулювання чисельності дикого звіра. Так, є механізми погодження цієї роботи з військовими. Але це винятково ваша компетенція».
Голова комісії Юрій Ройко додав, що такого ж висновку на підставі ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» дійшла і рада безпеки та оборони області. Тож, за підсумками обговорення члени комісії рекомендують Північно-Західному міжрегіональному управлінню лісового та мисливського господарства витребувати від користувачів мисливських угідь усіх форм власності заявки на проведення санітарного відстрілу; зобов’язати користувачів мисливських угідь утворити групи мисливців, до складу також включити представників Держпродспоживслужби з метою відбору біоматеріалу для досліджень; визначити райони і терміни проведення заходів; погодити склад груп та графіки проведення Заходів з командуванням відповідного військового підрозділу з повідомленням про таке погодження ради оборони області.
На адресу екологічної комісії також надійшла колективна заява від громадян, які скаржаться на обмеження доступу до Звірівського лісу. Представники ініціативної групи розповіли, що десятками років збирали тут гриби і ягоди, а лісова дорога була найкоротшим шляхом між навколишніми селами. «І раптом з початком війни в охоронній зоні річки Конопелька з’явилася триповерхова спостережна вежа, глухі ворота з домофоном, а сотні гектарів лісу загородили парканом. Людям перекрили доступ до лісу, і ми змушені долати зайвих кілька десятків кілометрів, аби дістатися від села до села», – стверджує пані Марія. Місцевий люд звернувся зі скаргами в Поліський лісовий офіс, до правоохоронних органів та Уповноваженого з прав людини, однак, проблему досі не вирішено. У своїй відповіді Поліський лісовий офіс аргументував обмеження то пожежонебезпечним періодом, то небезпекою для людей парнокопитних під час гону, то загрозою занесення людьми хвороб на лісову пасіку. А ще було неправдиво заявлено про досягнення консенсусу з мешканцями під час зустрічі, якої не було.
Депутати одноголосно зійшлися на тому, що порушено конституційні права громадян на відвідини лісу. «Все почалося з приватизації комплексу будівель ДП Лісомисливське господарство “Звірівське” за схемою і заниженою ціною. А тепер на приватну вотчинну перетворили і ліс», – упевнений депутат Анатолій Вітів.
Тож, розглянувши матеріали звернення, постійна комісія вирішила звернутися до прокуратури, поліцію, Бюро економічної безпеки, Державну екологічну інспекцію, НАБУ і Службу безпеки України щодо надання правової оцінки про перешкоджання місцевому населенню правомірного проходу, проїзду, перебування в лісах державної власності, обмеження права користування лісовими ресурсами на території Звірівського, Муравищанського лісництв, Ківерцівського надлісництва ДП «Ліси України», а також щодо проведення перевірки законності приватизації комплексу будівель та споруд ДП «Лісомисливське господарство “Звірівське” та будівництва капітальної триповерхової споруди, влаштування огорожі в охоронній зоні річки Конопелька.