Таке рішення ухвалила сьогодні постійна комісія з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства. Участь в її роботі також взяли перший заступник голови облради Юрій Поліщук та керівники профільних управлінь ОВА.
Потреба актуалізувати результати енергоощадних заходів виникла під час аналізу інформації за запитами депутата обласної ради Сергія Кошарука про забезпечення закладів охорони здоров’я області системами резервного живлення та виконання урядової постанови із запровадження систем енергетичного менеджменту в органах влади, комунальних підприємствах та бюджетних організаціях. «Хотілось би розуміти реальний стан справ, аби у разі потреби допомогти закладам охорони здоров’я з вирішенням цих проблем, чи то бюджетними коштами, чи інформацією про активні конкурси на здобуття грантів, чи то з навчанням фахівців з енергоменеджменту», – зазначив автор запитів.
Ситуація із забезпеченням медустанов резервними та альтернативними джерелами струму у депутатів занепокоєння не викликала. За інформацією начальника управління охорони здоров’я ОВА Юрія Легкодуха, на сьогодні в медичних установах налічується понад 300 генераторів, а операційні та реанімації забезпечені ними на 100%. «З 2022 року ми ретельно відслідковуємо наявність як джерел безперебійного живлення, так і паливно-мастильних матеріалів для них. Окрім того, МОЗ запроваджено спеціальну програму, куди медзаклади вносять свої потреби в генераторах, і вони закриваються за рахунок централізованих державних поставок», – запевнив посадовець. Також, за його словами, в 11 закладах охорони здоров’я встановлено сонячні станції, ще 3 уклали угоди на їх монтаж. А в рамках інфраструктурного проєкту МОЗ невдовзі такі отримають і 7 центрів первинної медичної допомоги.
Що ж до впровадження в обласних медичних установах системи енергетичного менеджменту, то, на думку депутатів, ситуація не така оптимістична. Попри те, що в лікарнях з’явилися фахівці з енергоменеджменту, і установи періодично вносять дані до автоматизованої інформаційної системи енергоефективності, цей процес здебільшого формальний. Є випадки, коли навіть після проведення енергозберігаючих заходів, економія ресурсів майже не досягається. Між тим керівник обласної комунальної установи ІАЦ «Волиньенергософт» Олександр Курилюк наполягає: енергоменеджмент – це комплексна послуга, яка передбачає автоматизовану систему моніторингу, порівняльний аналіз показників і рекомендації зі зменшення споживання. І таку послугу, включно з програмним забезпеченням і фаховим супроводом надає його установа. «Для медзакладу це коштуватиме кілька тисяч гривень на рік, а економія на ресурсах може складати десятки тисяч. Більше того, результати енергоаудиту є підставою для зменшення тарифів, що додатково суттєво ощадитиме витрати. Тому роботу в цьому напрямку ватро організовувати як слід», – переконаний Олександр Курилюк. Тож, за підсумками обговорення члени профільної комісії вирішили зобов’язати керівників закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування спільно з ІАЦ «Волиньенергософт» до 1 липня проаналізувати ефективність провадження системи енергоефективності і про результати прозвітувати на комісії.
Заслухали члени депутатської комісії і стан виконання своїх рекомендацій щодо утримання місцевих автомобільних доріг загального користування в осінньо-зимовий період та організацію пасажирських автобусних перевезень автобусним транспортом. Як повідомила очільниця ДП «Служба місцевих доріг» у волинській області Оксана Грицюк, цьогоріч, як і у 2024-му, область не отримала державної субвенції на обслуговування автошляхів. «Минулого року вдалося залагодити цю проблему за рахунок 50 млн грн залишків державної субвенції за 2023 рік, ще 19 млн виділив обласний бюджет, 23,4 млн надійшло з місцевих бюджетів громад. Цього року ситуація значно складніша: поки підтверджено фінансування на 2 місяці з обласного бюджету в обсязі 6 млн грн. Ведемо переговори з громадами про співфінансування на ці потреби 50 на 50 в залежності від протяжності доріг на їхній території, в пріоритеті автошляхи, де курсує пасажирський транспорт. І йдеться лише про експлуатаційне утримання без поточного ремонту», – окреслила стан справ посадовиця. Вона також запевнила, що до центральних органів влади спрямовано чергове клопотання про виділення так званої дорожньої субвенції. Що ж до вирішення проблеми пасажирського сполучення за окремими напрямками, то начальник відділу транспорту та пасажирських перевезень департаменту інфраструктури ОВА Назар Романюк переконаний: аби втримати перевізників і задовольнити попит пасажирів, потрібно докорінно модернізувати більшість внутрішньообласних маршрутів. І цей процес, запевняє, уже розпочали, перші конкурси для нових перевізників оголосять на початку лютого.
Депутатська комісія також підтримала ухвалення звернення Волиньради до Парламенту та Уряду щодо врегулювання проблемних питань українських перевізників при здійсненні міжнародних перевезень територією Польщі. Автор звернення, депутат обласної ради і відповідальний секретар Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Віктор Козак зауважив, після того, як уряд Польщі визнав пункти пропуску об’єктами критичної інфраструктури, аби запобігти блокуванню кордону, польські перевізники і надалі вдаються до дискримінаційних утисків українських колег. «У Польщі 320 тисяч перевізників, у нас – 60 тисяч. Але поляки вважають, що українці створюють їм конкуренцію, і всілякими способами, правдами і неправдами намагаються витіснити нас з території Польщі, декотрі представники відверто кажуть: їдьте через інші країни», – розповів Віктор Козак. Він повідомив, що під тиском далекобійників Сенат Республіки Польща схвалив зміни до законодавства, які запровадили обов’язкову реєстрацію в електронній системі моніторингу автомобільних перевезень для всіх транспортних засобів загальною масою понад 2,5 тонни та всіх видів вантажів, в тому числі і гуманітарних, які перевозяться територією Польщі іноземними суб’єктами господарювання, незареєстрованими у державах-членах ЄС або державах-членах Європейської угоди про вільну торгівлю. «Після введення цієї системи в дію, вітчизняні перевізники зіткнулися з низкою проблем, які набули масового характеру та засвідчили, що нововведення спрямовані передусім на суттєве ускладнення роботи українських перевізників. Вони зобов’язані вносити, при чому лише польською або англійською, дані про реквізити фірми-перевізника, відправника, одержувача, характер вантажу, його вагу, пункти в’їзду/виїзду, GPS-координати місця розвантаження/завантаження тощо. Контролюючі органи РП відстежують маршрут кожного транспортного засобу на території Польщі, адже мають доступ до системи GPS. У прикордонній зоні та в деяких населених пунктах Польщі існують проблеми з мобільним зв’язком, і сигнал GPS не завжди фіксується. Польська ж сторона трактує це як порушення правил перевезень, і перевізників масово штрафують, сума стягнення перевищує 100 тисяч гривень. Пояснення про недосконале функціонування системи зазвичай не беруться до уваги», – обурюється Віктор Козак. Він також повідомив, що подібне звернення Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України готує і на адресу Європарламенту, аби дати належну оцінку таким дискримінаційним діям.