Переважною більшістю голосів три відозви депутати прийняли на 27-ій черговій сесії.
Зокрема, звернення до Кабінету Міністрів України щодо створення гідних умов для покращеного харчування військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації в закладах охорони здоров’я усіх форм власності. Його автором виступив депутат обласної ради, діючий військовослужбовець Андрій Козюра. У документі йдеться про необхідність виконання Постанови Кабінету Міністрів № 955, якою затверджено Порядок забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров’я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, що застосовуються у військово-медичних закладах. «Завдяки цій Постанові лікарні отримають можливість суттєво, в 2-3 рази, покращити якість харчування наших захисників. Проте, станом на 9 вересня 2024 року жоден комунальний медичний заклад Волинської області не отримав можливості підписати із «замовником» договір щодо покращеного харчування військовослужбовців. В нинішніх умовах затягування процесу виконання цієї Постанови є неприпустимим і ганебним», – йдеться у тексті звернення. У зв’язку із цим депутати обласної ради вимагають від Кабінету Міністрів України негайно зобов’язати «замовників», а це, згідно з Постановою, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані військові формування, ініціювати укладання договорів з медичними закладами про забезпечення воїнів якісним і гідним харчуванням під час лікування та реабілітації.
Схвалене сесією і звернення щодо посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених та безвісті зниклих захисників Сил Оборони України та сприяння визволення їх з полону. Ініціаторкою прийняття документу виступила депутатка Юлія Вусенко, втім звернення було доопрацьоване та доповнене на погоджувальній раді за участі усіх голів фракцій Волиньради. Так, обранці волинської громади апелюють до Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого ВРУ з прав людини з проханнями: вжити дієвих заходів для повернення з полону військовослужбовців Сил Оборони України; звернутися до міжнародних партнерів, щоб зосередити та привернути їхню увагу до ситуації з нашими полоненими та безвісті зниклими; нагадати міжнародним організаціям, зокрема ООН, Міжнародному Комітету Червоного Хреста, державним партнерам про їхні зобов’язання забезпечити відправку представників цих організацій до місць утримання військовополонених; забезпечити належні соціальні гарантії родинам полонених та зниклих безвісті Воїнів.
Підтримала більшість й прийняття звернення до Міністерства освіти і науки України щодо недопустимості злиття навчальних предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в закладах загальної середньої освіти. Автор проєкту рішення, перший заступник голови обласної ради Юрій Поліщук, зауважив, що така новація сколихнула освітянську громадськість,. Він також зауважив, що є відповідне звернення педагогічної спільноти, батьків та небайдужих громадян, які створили петицію, підписати яку може кожен, є й обласні ради які вже підтримали звернення цієї спільноти. «Я особисто опрацював цей документ і погоджуюся, що в історичній освіті є ряд проблем, які треба подолати. Але у завершальному етапі цієї концепції автори намагаються довести, що вирішення усіх проблем полягає в об’єднанні двох навчальних предметів в єдиний курс. Однак, у цьому є ряд загроз. Як практик можу сказати, що Історія України учням давалася значно легше, чого не скажеш про всесвітню історію, яка переповнена фактичним матеріалом, там чимало дат, подій, країн і материків. Якщо їх об’єднати, я не думаю, що це полегшить сприйняття дітьми цього предмету загалом і предметне вивчення історії України зокрема. По-друге, коли триває становлення української нації, ліквідувати такий предмет – це злочин, адже історія України – це один з найбільш націєцентричних предметів, які формують національну свідомість школярів», – наголосив він.
На підтримку цього звернення виступив депутат Анатолій Вітів. «Ми маємо бачити Україну українськими очима, забираючи історію в період, коли Україна формується як національна держава, неприпустимо. Людна, яка не знає історії своєї держави, не знає нічого. Мова, історія і культура мають бути основоположними. Ми маємо виховувати покоління патріотів, а історія – це фундамент будь- якої держави. Без історії немає держави», – наголосив він.
Позицію колег підтримали й депутати Віктор Галан-Влащук, Андрій Козюра та Володимир Бондар. «На мою думку дуже принциповим є те, як ми будемо подавати історію України в контексті всесвітньої історії. Чи історію України, як частину всесвітньої, чи всесвітню і у ній вкраплення української. На мою думку, нашим дітям надважлива сьогодні саме українська історія і те, як формувалась українська державність», – підкреслив Володимир Бондар.
В результаті обговорення, депутати вирішили звернутись до Міністерства освіти і науки із такими вимогами: не допустити злиття предметів «Історія України» та «Всесвітня історія» в один предмет, що послабить українську свідомість саме в той момент, коли вона потребує найвищого ступеня гартування; спрямувати курс освіти не на космополітизм і глобалізацію, а на військово-патріотичне виховання на національній основі; збільшити кількість навчальних годин на предмет «Історія України», всіляко сприяти покращенню матеріального стану освіти; зосередити увагу на очищенні історії України від московських та інших антиукраїнських і ворожих наративів; запровадити детальне студіювання праць видатних українських діячів та ідеологів створення Української держави (Д. Донцова, С. Бандери, М. Міхновського та інших). Приділити особливу увагу періоду національно-визвольних змагань 1917-1921 років, діяльності членів ОУН-УПА, їхньому життєпису та вченню; оновлювати освітній процес, спираючись на надбання видатних українських педагогів та напрацювань у напрямі націєцентричної освіти.