Волинь учергове відвідав засновник і керівник польської Фундації «Честь допомагати дітям» Пйотр Зигарський, який прийняв в евакуацію і понад два роки піклується про вихованців Затурцівської спецшколи. Доброго друга і партнера в обласній раді прийняли голова Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт.
«Від імені волинян найперше я щиро дякую за все, що ви робите для України і для наших дітей. Сподіваюся, що наша дружба і партнерство триватимуть, і ми спільно зреалізуємо ще не один проєкт», – привітав гостей Григорій Недопад.
«Ми робимо все, щоб українські діти добре почувалися в Польщі. І будемо піклуватися про них аж до настання стійкого миру, щоб ви не переймалися їхньою безпекою, а боролися з окупантом і виграли цю війну. Виграли її і для нас також. Я мрію приїхати на парад перемоги з моїми підопічними – волинськими дітлахами, які вкрали моє серце», – запевнив Пйотр Зигарський.
Цього разу він приїхав разом із Катажиною Волошин, яка навчає українських дітей у школі Щебжешина, а також з пропозицією спільного проєкту, який підтримано Міністерством культури Республіки Польща. Його суть ось у чому: упродовж двох місяців у волинських школах має відбутися конкурс імені Ірени Сендлер. Це польська єврейка, уродженка Одеси, яка під час Другої світової війни врятувала з гетто понад 2,5 тисячі дітей. Вона стала єдиною номінанткою від Польщі на Нобелівську премію. Під час конкурсу дітей ознайомлять з її життєписом, покажуть фільм «Діти Ірени Сендлер» про те, як склалися долі порятованих нею людей. І на третьому етапі запропонують волинським школярам написати історії сучасних героїв, які теж рятують життя, збираючи допомогу на підтримку українського війська. Переможці у якості нагороди отримають подорож до Варшави, Берліна та Парижа. Одночасно у Польщі, в усіх класах, де навчаються українські діти, проходитиме конкурс імені Тараса Шевченка на знання польської мови. Винагорода – мандрівка до польських гір і моря. Аби наповнити призовий фонд Пйотр Зигарський привіз ще одну футболку легендарного польського футболіста Роберта Левандовського, яку теж планують продати з аукціону. Решту коштів частково профінансує польський уряд.
Катажина Волошин зауважила, що такі спільні проєкти є обопільно цінними. «Не лише ми навчаємо українських дітей, ми теж багато у них вчимося: української мови, традицій, культури, кухні. У нашій школі діти готують лекції, майстер-класи, обрядові дійства. Щоранку звучить Гімн України, між собою діти спілкуються рідною мовою, паралельно навчаються і за українською програмою», – запевнила вона.
Пйотр Зигарський додав, що прагне, аби українські діти після школи змогли продовжити навчання у Польщі, воно буде безоплатним і з повним пансіоном. Зокрема, у Щебжешині є технікум, професійне училище і ліцей, які готують в тому числі механіків авіації, логістів, інші спеціальності військового профілю. Він також хоче, аби у містечку відкрилася філія одного з волинських університетів, а між вищими школами Волині і Польщі була взаємодія з обміну студентством. З цією метою він зустрівся з ректоркою та викладацьким складом Луцького національного технічного університету. Сторони підписали меморандум про співрацю.
«Повірте, ми не хочемо полонізувати українських дітей і молодь. Ми хочемо, щоб вони здобути гарну освіту, аби повернутися і розбудовувати нову Україну. Зараз ми робимо те, що свого часу робила Ірена Сендлер. Це наш невеличкий внесок в українську перемогу, в нашу спільну історію. Разом з цими дітьми я прагну зводити мости у майбутнє, а не озиратися на проблемне минуле, бо ми одна велика європейська родина», – запевнив благодійник.
