Їх депутати, фінансисти, розпорядники та користувачі коштів обласного бюджету проаналізували під час консультацій, які традиційних тривають у контексті формування кошторису на наступний бюджетний період.
Понад дві третини видатків, передбачених в обласному бюджеті на 2025 рік для галузі культури, – це оплата праці, решта на енергоносії, охорону музейних фондів та мінімально на мистецькі заходи. Між тим, майже усі керівники обласних комунальних закладів сфери заявляють про необхідність хоч трохи збільшити понад рівень мінімальної зарплатню, а також додаткові кошти на проведення аварійних робіт своїх приміщень та пам’яток архітектури. Голова бюджетної комісії обласної ради Орест Маховський наголошує: спроможності обласного кошторису у 2025-му будуть ще більш обмеженими, ніж цьогоріч, тому рекомендує установам наповнювати свої спецфонди і за їхній рахунок дофінансовувати нагальні потреби.
Цій рекомендації вже слідують в обласному музично-драматичному театрі: за 9 місяців цього року залучили 7 млн грн від реалізації квитків та проведення різноманітних заходів. За ці кошти змогли провести невідкладні ремонтні роботи. В наступному ж році планують заробити щонайменше 8 млн грн. Театр ляльок цьогоріч заробив 1,5 млн грн і за ці кошти оновили сценічну апаратуру. «Але цього не вистачить, щоб вирішити проблему з гідроізоляцією будівлі, а відтак і облаштувати у підвальному приміщенні укриття та камерну сцену», – каже директор театру Вадим Хаїнський.
На утримання обласного краєзнавчого музею передбачено 26 млн грн. Власних надходжень планується отримати за рік 700,0 тис. грн, 100,0 тис. грн. з яких спрямувати на оновлення музейних фондів. «Надаючи платні послуги, цьогоріч ми досягнули позначки в 1 млн грн. Крім того, залучаємо грантові кошти. Розуміємо реалії, тому намагаємося заробляти», – зазначила очільниця краєзнавчого музею Оксана Важатко. Вона також закцентувала увагу на низьких заробітних платах працівників музейної галузі – вони не досягають розміру мінімальної зарплати, а це призводить до відтоку кадрів. Крім того, зазначила, що в наступному році потрібні кошти на капремонт аварійних покрівель у Затурцівському літературно-меморіальному музеї ім. В’ячеслава Липинського та Олицькому замку, загальгна потреба понад 20 млн грн.
Видатки на забезпечення діяльності трьох обласних бібліотек передбачені в розмірі 28 млн грн, з них 100 тис грн – на поповнення бібліотечних фондів. Директорка обласної бібліотеки ім. Олени Пчілки Наталія Граніч зазначає, що бібліотекарі теж отримують заробітну плату меншу за мінімальну, а самі заклади потребують ремонтів. «Тому ми просимо додаткові кошти на оплату праці. Цього року ми виграли грант і облаштували мистецький простір. Але у нас аварійне приміщення і найперше ми потребуємо ремонту даху, водовідведення та гідроізоляції фундаменту», – стверджує директорка. Керівниця обласної юнацької бібліотеки Алла Єфремова просить передбачити кошти на оновлення комп’ютерної техніки, адже установа повністю автоматизована. Орест Маховський зазначив, що в області діє агенція регіонального розвитку, яка налагодила співпрацю із швейцарсько-українським проєктом UCORD. «В рамках цього проєкту будуть розвивати два напрямки, один з яких стосуватиметься розвитку культурної індустрії. Тож цілком можливо, що вдасться залучити кошти на вирішення цих проблем», – рекомендує він.
На галузь фізичної культури і спорту передбачають видатки на рівні теперішнього року – це майже 64 млн грн. За їхній рахунок утримуватимуться 7 установ. На проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту, змагання обласного рівня, виїзди на Чемпіонати України заплановано близько 4 млн грн. «На виплату стипендій учасникам Олімпійських ігор, видатним, молодим та перспективним спортсменам та їх тренерам передбачається 1,2 млн грн, ще 2,6 млн – на одноразові грошові винагороди спортсменам і тренерам області за підсумками теперішнього олімпійського року і 360 тисяч – на виплату стипендій видатним діячам і ветеранам фізичної культури і спорту», – зазначив директор профільного департаменту ОВА Олександр Хвіщук.
Спортивні заклади також намагаються самостійно заробляти. Так, цьогоріч обласна ДЮСШ «Колос» поповнила свій спецфонд майже пів мільйона гривень за рахунок прийому змагань як обласного, так і всеукраїнського рівня. Цього планують дотримуватися і у наступному. В обласній ДЮСШ також заробили більш як пів мільйона та впевнені, що до кінця року сума буде більшою. А директор школи вищої спортивної майстерності Андрій Авраменко зазначив, що в нинішніх умовах заклад залучає субвенції з громад на розвиток закладу і підтримку спортсменів. «Це хороша практика – працювати із територіальними громадами, вихованці яких навчаються в обласних спортивних закладах, і залучати кошти на співфінансування», – зауважив перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук.
За минулий рік обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» провів 110 різноманітних спортивних заходів, до участі у яких залучили більше 8 тис осіб. «Тому на наступний рік ми б хотіли аби в бюджеті було передбачено більше коштів саме на проведення масових заходів, бо їх інтенсивність зростатиме», – каже директор центру Олександр Хриплюк. ДЮСШ для осіб з інвалідністю просять передбачити кошти на оздоровлення дітей, оскільки передбачених цьогоріч на це коштів не вистачило.