Порядок денний засідання постійної комісії з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства налічував 10 питань. У роботі депутатського органу також взяли заступник голови Волиньради Григорій Пустовіт, який очолює і конкурсні комісії, заступник керівника апарату ради Юрій Ройко, начальники профільних управлінь ОВА, очільники обласних комунальних закладів соціального та медичного спрямування.

Найперше члени комісії погодили кандидатури переможців конкурсного відбору на зайняття керівних вакансій в обласних комунальних закладах. Зокрема: Алли Гнатюк – на посаду директора Луцького геріатричного пансіонату, Віталія Клемби – директора Берестечківського психоневрологічного інтернату, Сергія Дудки – на керівника обласної психіатричної лікарні, Ігоря Дворка – на директора Волинської обласної стоматполіклініки. Остаточне рішення щодо цих кадрових призначень буде прийняте під час найближчого сесійного засідання.

Відповідно до плану роботи Волиньради депутатська комісія також заслухала інформацію про діяльність обласного госпіталю ветеранів війни. Його директорка Тетяна Масікова розповіла, що у порівнянні з минулим роком довелося збільшити кількість ліжок реабілітаційного, неврологічного та психіатричного профілю, на тепер загальна кількість місць перевищує дві сотні. Основне фінансування закладу у 2024 році здійснюється за договором з НСЗУ – це 14 пакетів на суму 66 млн грн. Також цьогоріч надійшло майже 5 млн грн благодійної допомоги у вигляді обладнання, медикаментів, інвентарю. За власні кошти закладу придбано медичного устаткування на 1,3 млн грн, а також проведено ремонтні роботи мереж та приміщень на суму понад 960 тис. грн. Госпіталь розпочав реалізацію міжнародного проєкту Interreg NEXT з бюджетом майже 900 тис євро. Призначення – капітальний ремонт і оснащення відділення ортопедії і травматології та хірургії; встановлення єдиної системи автоматичної пожежної сигналізації в головному корпусі; спільна з польським партнером розробка методик лікування людей похилого віку та пацієнтів з інвалідністю. Серед проблем Тетяна Масікова назвала намагання погодити з Міноборони питання збільшення видатків на харчування військовослужбовців, капітальний ремонт протирадіаційного укриття та неможливість уповні освоїти виділені НСЗУ кошти на зубопротезування військовослужбовців через обмежену спроможність бази. У своїх висновках депутатська комісія рекомендувала залучити до надання послуг із зубопротезування на договірних основах кадрові та інфраструктурні можливості обласної стоматполіклініки.

Начальник управління охорони здоров`я ОВА Юрій Легкодух доповів про виконання у 2024 році обласної Програми фінансової підтримки та розвитку обласних комунальних підприємств. Він зазначив, що в період воєнного стану підтримка засновником медичних закладів має вирішальне значення, оскільки далеко не всі видатки вдається закрити за рахунок коштів НСЗУ. Аналіз засвідчив, що у порівнянні з минулим роком можливості обласного бюджету через вилучення ПДФО військових значно ослабли. Відтак, відчутно зменшено видатки на зміцнення матеріально-технічної бази медичних установ. Найгострішою є проблема відшкодування вартості енергоносіїв та комунальних послуг. Попри те, що у жовтні на ці потреби виділено з обласного бюджету додаткових 25 млн грн, це лише на 75% забезпечує потребу. Голова депутатської комісії Ірина Горавська зазначила, що у бюджетних намірах на наступний рік на компослуги та енергоносії для обласних закладів охорони здоров’я передбачена лише половина від необхідного, одночасно НСЗУ категорично забороняє використовувати на цю мету асигнування за пакетами медичних гарантій. Тож у висновках члени профільної комісії ухвалили винести розгляд цього питання на бюджетні слухання.

Обговорили члени комісії і звіт Національної протитуберкульозної програми України про досягнутий прогрес у подоланні туберкульозу за 2023 рік. Про стан справ з протидії туберкульозу в області доповідали керівниця обласної інфекційної лікарні Любов Серба та медична директорка з фтизіатрії цього закладу Оксана Комар. Попри ряд індикаторів, які вказують на очевидний прогрес в цій сфері, зокрема, осучаснення діагностичної бази, методик лікування і медпрепаратів, скорочення термінів проходження курсу амбулаторного та стаціонарного лікування та його ефективність, є й тривожні чинники. На них вказав член депутатської комісії, лікар-фтизіатр Юрій Валецький. «Захворюваність на туберкульоз в області хоч і меншими темпами, але зростає. Вражаюча динаміка в рази – серед дітей. Збільшився і відсоток смертності від сухот. І що найнебезпечніше, у кожного четвертого туберкульоз виявили вже після смерті, тобто усі ці роки хворий активно розповсюджував серед оточення цю небезпечну інфекцію», – зауважив Юрій Валецький. Присутні зійшлися на думці, що варто посилювати ранню діагностику туберкульозу, а це завдання покладено на сімейних лікарів. І саме у первинній ланці вбачають з цим проблеми. «Держава забезпечила все, щоб вчасно діагностувати і лікувати сухоти. На мою думку, причина у відсутності ефективних управлінських рішень в організаційно-методичній роботі фтизіатричної служби», – констатував головний медик області Юрій Легкодух. У проєкті рішення депутати рекомендують створити при управлінні охорони здоров’я спеціальну комісію з розгляду кожного занедбаного випадку та на підставі її висновків вдаватися до організаційних та кадрових рішень.

Розглянули під час засідання комісії і проміжні результати участі у міжнародному проєкті «Світле майбутнє – створення терапевтичного середовища для розвитку та підтримки навичок, професійної та соціальної реабілітації дорослих з інвалідністю», який волинські психоневрологічні інтернати реалізовують спільно з Сілезьким регіоном Польщі. Його мета – соціальна і професійна реабілітація людей з інвалідністю, а кількість таких з часом лише зростатиме. Ознайомившись з польським досвідом, окремі керівники психоневрологічних інтернатів уже апробовують цю систему в своїх установах. У перспективі ж є намір поширити його і на громади. Йдеться про створення різнопрофільних творчих і професійних майстерень, центрів денного догляду та інших адаптивних закладів, де б людям з інвалідністю допомогли з соціальною та трудовою реалізацією, а члени їхніх родин могли б також вивільнити час для власного працевлаштування. Зазначалося, що на це потребуватимуться додаткові асигнування, що у період війни навряд чи буде можливо здійснити. Однак поки варто залучати грантові можливості і максимально готувати підґрунтя для перспектив розвитку цього напрямку, оскільки така потреба лише зростатиме.