У Луцькому педагогічному коледжі відбулися загальні збори трудового і студентського колективів з нагоди звіту ректора про результати року, що минув.
У підсумковій конференції також взяли участь голова Волиньради Григорій Недопад, очільниця освітньої депутатської комісії обласної ради Ольга Омелько, народна депутатка України, голова наглядової ради цього комунального закладу вищої освіти Ірина Констанкевич, а також управлінці та профспілкові діячі галузі.
Звітуючи перед колективом, ректор педколеджу Петро Бойчук детально проаналізував кожен із напрямків: освітньо-виховний процес, його кількісні та якісні показники, кадровий потенціал, наукову, академічну, волонтерську, фінансову, господарську, міжнародну і грантову діяльність. «За результатами і здобутками цей рік був би найкращим, аби не війна. Ми невтомно допомагаємо ЗСУ. Доправляємо дрони й акумулятори, зарядні станції і планшети, монітори і генератори. У грудні зібрали новорічну посилку на понад 100 тисяч гривень: медичні ноші, грілки, тактичні аптечки, турнікети, теплі речі та смаколики до свят, а також 2 квадрокоптери Мавік-3 на суму 160 тис. грн. Уже цьогоріч закупили для фронту два автомобілі, наповнивши їх запасними шинами, акумуляторами, продуктами харчування, листівками для воїнів.Також, кошти, зібрані студентською спільнотою на аукціонах, ярмарках, адресних зборах, ідуть на придбання військового спорядження для рідних наших студентів і випускників коледжу, які боронять країну. Окрім того, з початком війни педколедж прийняв понад тисячу вимушених біженців, про частину з них ми піклуємося і по сьогодні», – розповів Петро Бойчук.
Він також зазначив, що пріоритетним завданням коледжу є надання якісних освітніх послуг. За словами Петра Бойчука, 2023-ій став роком успішних акредитацій освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти – державна служба якості освіти з 99 можливих балів оцінила рівень підготовки за акредитованими освітньо-професійними програмами у 99 балів. Окрім того підсумкова атестація засвідчила, що якісний показник успішності здобувачів освіти коливався в межах 73% – 95%. У 2022-2023 н.р. з понад 430 випускників кожен п’ятий отримав дипломи з відзнакою. А ще минулого року студенти здобули 152 перемоги у всеукраїнських та міжнародних творчих конкурсах серед студентської молоді та 10 – у конкурсах фахової майстерності такого ж рівня серед викладачів. Також 2023-го у межах партнерських угод про співпрацю коледж провів майже півтори сотні науково-практичних конференцій, тренінгів, предметних олімпіад, змагань, форумів, симпозіумів і семінарів.
«У 2023 році було зроблено акцент на налагодженні системи взаємодії із 45-ма територіальними громадами області щодо заповнення численних вакансій в закладах загальної середньої, дошкільної, позашкільної освіти, спортивних установах області. Результати внутрішнього моніторингу працевлаштування свідчать, що кількість випускників, які працюють за фахом, становить 70%», – запевнив ректор коледжу.
Під час обговорення звітної доповіді як представник засновника голова обласної ради Григорій Недопад відзначив також і високу результативність керівника установи у зміцненні матеріально-технічної бази та створенні комфортних і безпечних умов для освітнього процесу. «Щоразу, коли я навідуюся до коледжу, а я тут частий гість, дізнаюся про нові реалізовані ідеї, прогресивні починання, вдосконалення навчальних площ. Хочу відмітити і здатність Петра Микитовича прогнозувати довгострокову перспективу. Тому престижність коледжу, високий рівень підготовки тут спеціалістів неодноразово відзначали і мої колеги з інших областей. Моя оцінка зусиль ректора і колективу найвища. Підкорюйте нові освітні траєкторії!», – висловив побажання очільник Волиньради.
Такою ж високою була оцінка і голови наглядової ради освітньої установи, парламентарки Ірини Констанкевич. Окрім того вона зосередила увагу присутніх на подоланні нових викликів. Зокрема, народна депутатка наголосила на потребі формування українського педагога нового покоління через гуманістику, мистецтво і національно-патріотичне виховання; врахування євроінтеграційного поступу та адаптації під нього освітніх програм, зокрема, запровадження вже з дошкілля вивчення англійської, як мови спілкування вільного світу; а також досягнення співмірності рівня знань між школярами міських і сільських територій.
