Малечу з подарунками провідали голова обласної ради Григорій Недопад та його заступник Григорій Пустовіт.
19-ро діток обласного сиротинця були евакуйовані до Польщі відразу після повномасштабного вторгнення. У дитбудинку не було повноцінного укриття, до того ж малеча із вродженими вадами здоров’я дуже гостро реагувала на повітряні тривоги. І ось, через більш як півтора року, троє малят повернулися у стіни свого тимчасового дому. Ще 16-ро дітей відтепер мають батьківську любов та опіку у волинських родинах. Більшість із них усиновлено, решта – виростатимуть у прийомних сім’ях чи будинках сімейного типу. І це найрадісніша новина, – стверджує виконувач обов’язки директора комунальної установи Руслан Юлдашев.
«Якими б комфортними не були умови і турботливим персонал у дитбудинку, кожне дитя інстинктивно прагне маму і тата. Знаю чимало прикладів як до невпізнанності змінюються у сім’ях дітки зі складними долями і складними діагнозами. Відтепер ще 16-ро малюків здобули батьківську любов і шанс на щасливе дитинство та повноцінне життя», – зазначив голова обласної ради Григорій Недопад.
У червні цього року український уряд адаптував процедуру усиновлення та опіки до умов воєнного стану та запропонував правила повернення дітей з-за кордону. З тих пір Волинський дитбудинок перетворився на центр усиновлення, – розповідає заступниця керівника з медичних питань Тетяна Віговська. До процесу були залучені фахівці служби у справах дітей, юристи, лікарі, бо усі дітки мають проблемне здоров’я, та працівники сиротинця. Перше знайомство потенційних усиновителів чи опікунів з малечею відбувалося по відеозв’язку. Був і копіткий етап консультацій, навчань, підготовки, і лише після цього родини їздили до Польщі, щоб у живому спілкуванні налагоджувати з дітьми контакт. «За єдиними винятком усі наші вихованці – це сироти при живих батьках, яких позбавили права піклування. З самого народження ці діти не мали навіть базових потреб. Тому те, що більшість із них тепер житимуть у сім’ях, велике щастя і для них, і для нас», – каже Тетяна Віговська. До слова, відколи цьогоріч з березня дитбудинок відновив роботу після облаштування повноцінного укриття, установа прийняла ще шістьох соціальних сиріт.
Лікар Віктор Максимюк, який з частиною персоналу піклувався про вихованців в евакуації, розповів, що прощаючись, польські партнери спорядили в дорогу чималий гуманітарний вантаж. Серед якого і різноманітне обладнання, яке дасть змогу облаштувати у сиротинці повноцінну реабілітаційну кімнату.
Принагідно представники засновника обговороили з керівництвом дитбудинку першочергові потреби установи, а також підготовку до створення тут дитячого реабілітаційного центру.