Більшістю голосів радою схвалене звернення, авторства депутата Андрія Козюри, щодо посилення публічного висвітлення ситуації навколо полонених захисників Маріуполя.
“Одне з найболючіших питань війни – доля захисників Маріуполя. Протягом трьох місяців вони тримали кругову оборону міста. Плавився бетон, але вони встояли. І стояли би до останнього подиху, однак були змушені виконати наказ головнокомандувача ЗСУ і здатися в полон… Із ними сьогодні втрачено зв’язок. Ніхто не має інформації про їх долю», – зауважив Андрій Козюра.
Він також додав, що до нього звернулися дружини та родини захисників Маріуполя, аби він ініціював прийняття цього звернення на сесії Волиньради. «Тут присутня пані Світлана – дружина одного із полонених. Якщо ви заглянете у її очі, то ви зрозумієте усю глибину болю і важких щоденних переживань від невизначеності та невідомості», – сказав він.
По тому слово взяла дружина одного із полонених.
«Ми, дружини, матері, сестри, наречені, звертаємося з проханням допомогти повернути наших чоловіків, синів, коханих додому. Триває 119-й день полону. Мій чоловік востаннє виходив на зв’язок у липні. Він тяжко говорив і ледь дихав, тому, я думаю, що до нього застосовувалося насильство. Єдине, що ми знаємо, – це те, що наших хлопців кудись вивезли напередодні теракту в Оленівці. Ми звертаємося по допомогу. Вони не терористи. Вони довели, що Україна здатна боротися за незалежність», – зі сльозами на очах звернулася вона до присутніх.
Депутат Олександр Пирожик закликав колег підтримати звернення, бо будь яке нагадування про полонених Маріуполя не буде сьогодні зайвим.
«Позиція нинішнього керівництва Збройних сил України вибудована за принципом: не треба загинути, щоб перемогти, а треба вижити, щоб перемогти. І саме задля цього постало питання збереження життя захисників Маріуполя. Адже наше завдання сьогодні зробити все можливе, щоб вони повернулися», – наголосив він.
В результаті голосування звернення підтримали усі присутні у залі обранці громади.
У документі депутати акцентують увагу перших осіб держави про необхідність залучення міжнародних партнерів до ситуації з нашими полоненими, вкотре нагадати організаціям ООН, Червоного Хреста, про їх зобов’язання і забезпечити відправку представників цих організацій до місць утримання військовополонених, а також посилити комунікацію з родинами військових, які перебувають у полоні.