В обласній раді тривають робочі консультації з питань збалансування кошторисів установ обласної комунальної власності, спричиненого секвестром бюджету.
Сьогодні аналізувалися діяльність та фінанси освітніх закладів обласного підпорядкування. Участь у консультаціях взяли керівництво та депутати Волиньради, очільники профільних департаментів та управлінь облвійськадміністрації директори ліцеїв, спеціальних шкіл, навчально-реабілітаційних та освітньо-методичних центрів, фахових коледжів, закладів професійної освіти та позашкілля.
Окреслюючи мету зібрання голова облради Григорій Недопад констатував, що в складних умовах воєнного стану та скорочення бюджетного ресурсу важливо врахувати усі ризики. «Обласною військовою адміністрацією сформовано резервний фонд, на користь якого і було знято частину видатків практично з усіх бюджетних закладів. Резерв призначено для фінансування підрозділів ЗСУ, ТрО та компенсацій родинам загиблих, і така пріоритетність беззаперечна. Однак, сподіваючись на краще, маємо бути готовими, що таке бюджетне вилучення буде не останнім. Саме тому ми повинні виробити стратегію реагування, аби не припуститися заборгованостей та критичних ситуацій в освітньому процесі», – зазначив він.
Очільник бюджетної комісії Орест Маховський додав, що окрім вільних залишків, які мали місце на 1 травня, 10% від загальних видатків на наступних 4 місяці заклади освіти також позбулися і частини освітньої субвенції. Відтак, сформований від початку як дефіцитний загальний кошторис освітніх установ обласного підпорядкування зменшився ще на 66 мільйонів гривень. «Маємо проговорити найгостріші ваші потреби і знайти шляхи їх вирішення – чи то у спосіб наближення видатків, перекиданням їх з однієї статті на іншу, чи вдаватися до економії та оптимізації», – висловив пропозицію голова постійної депутатської комісії.
Керівниця управління освіти і науки ОВА Людмила Плахотна деталізувала, що найбільша нестача коштів передбачається на оплату праці – близько 30 мільйонів гривень, комунальні послуги – 18 млн та 16,5 млн грн – на виплату стипендій.
Усі без винятку керівники освітніх закладів запевнили, що їхні колективи знають і розуміють складність ситуації. Практично у кожному закладі діють волонтерські центр – шиють амуніцію, плетуть маскувальні сітки, ремонтують техніку, готують для переселенців та військових, збирають допомогу на фронт. Аби не припуститися заборгованості по зарплатні, в усіх установах відмовилися від стимулюючих надбавок, крім обов’язкових. Також практикують так звані простої на дві третини оплати і відпустки без збереження заробітної плати. Відтак, запевняє більшість керівників, заборгованості з оплати праці таким чином сподіваються уникнути або мінімізувати.
Складніша ситуація з оплатою комунальних послуг. Завдяки дистанційній формі навчання вдалося ощадити на енергоносіях, а також видатках на харчування, і цим ресурсом сподівалася перекрити незабезпеченість на оплату комунальних послуг до кінця року. Однак, наприкінці лютого майже усі освітні установи стали центрами прийому вимушених біженців або прийняли евакуйовані із фронтових територій навчальні заклади. На оплату рахунків за опалення, водопостачання та електроенергію пішли всі заощадження, а передбачена державою компенсація на цю мету не покриває і третини видатків. Ситуація ускладнена і тим, що у канікулярний період на компослуги бюджетні видатки не передбачені взагалі. А оскільки є розуміння, що значній частині переселенців повертатися нікуди, борги за енергоносії будуть накопичуватися.
Гостро стоїть питання і з виплатою стипендій, розмір яких уряд суттєво підвищив з початку року. Щоб вписатися у наявний фінансовий ресурс, виплату академічних стипендій намагаються регулювати стимулюванням успішності студентів. Проте, вже прогнозують підстави для збільшення кількості соціальних стипендій. Окрім того, така виплата в обов’язковому порядку передбачена усім першокурсникам до першої сесії. Відтак, на ці видатки доведеться додатково шукати щонайменше 17 мільйонів гривень.
Зважаючи на те, що під час воєнного стану не фінансуються жодні видатки, крім умовно захищених, освітяни порушили ще одну проблему – неможливість усувати аварійні ситуації, спричинені стихією, чи пошкодженням мереж, а також здійснювати невідкладні протипожежні заходи.
За підсумками тристоронніх консультацій дійшли згоди, що керівники освітніх закладів подадуть до ОВА офіційні запити на збільшення фінансування за найпроблемнішими статтями видатків. Обласна ж рада зобов’язалася звернутися з клопотанням до центральних органів влади щодо розблокування казначейської оплати невідкладних аварійних робіт.
