В Луцькому національному університеті презентували проєкти трансформації студентського кафе «Меридіан» в інноваційний осередок Smart Volyn Hub.
Як зазначила ректорка Ірина Вахович, в університеті намагаються створити якнайкращі умови для розвитку та творчості студентів. У Smart Volyn Hub планують створити коворкінг-центри, івент-хол, різноманітні майстерні. «У цьому інноваційному просторі студенти зможуть апробовувати свої навики, реалізувати сміливі ідеї. Цього року в університеті реалізується низка інфраструктурних проєктів, які фінансуються з державного бюджету, зокрема з Фонду регіонального розвитку», – зазначила вона.
Зокрема, заплановано будівництво сертифікованого стадіону та капітальний ремонт спорткомплексу з басейном. Ірина Вахович додала, що проєкт Smart Volyn Hub посів друге місце у конкурсі проєктів за підтримки Європейського Союзу. Його планують реалізувати за кошти ЄС у співфінансуванні з місцевою владою. Голова обласної ради Григорій Недопад зазначив, що в бюджеті передбачили кошти на розробку проєктно-кошторисної документації Smart Volyn Hub. «Я щиро радію, що обласна рада долучилася, і більше 600 тис. грн., які ми передбачили на проєктно-кошторисну документацію, уже використовуються. Переконаний, що такі проєкти потрібно підтримувати, адже таким чином Волинь стає привабливою не лише для абітурієнтів та студентів, а й інвесторів.», – наголосив очільник депутатського корпусу.
Народний депутат Вячеслав Рубльов, який активно долучається до розвитку освіти краю, переконаний, що ініціативним потрібно допомагати. «Ірина Вахович робить надзвичайно важливу справу, бо в державі, на жаль, немає сформованої політики підтримки інноваційних проєктів, – зазначив він. – Тому ми працюємо над тим, аби університет забезпечував потребу Волині в працівниках технічних професій. Конкурентна освіта може бути тільки тоді, коли запроваджуються інноваційні підходи, тому над цим ми будемо спільно працювати і я, як народний депутат, готовий лобіювати інтереси університету», – підкреслив Вячеслав Рубльов.
Відбулись бюджетні слухання з аналізу перспектив функціонування обласних комунальних закладів культури в умовах обмеженого бюджетного фінансування.
Не тільки мистецьку, а й фінансово-госпродарську діяльність театрів, бібліотек, філармонії та коледжу культури і мистецтв разом з керівниками цих закладів аналізували заступники голови обласної ради Юрій ПоліщуктаГригорій Пустовіт, керуючий справами апарату ради Дмитро Дубняк, голова бюджетної комісії Орест Маховський, депутати облради Володимир Бондар, Юрій Ройко, Ярослав Матвійчук, Ольга Омелько та Андрій Бокоч.
Як зазначив голова бюджетної комісії Орест Маховський, держава щороку скорочує розмір дотацій для обласного бюджету, тим самим готуючи до ситуації, коли область буде змушена жити лише на ті асигнування, які сама заробляє. Доведені на наступний рік бюджетні межі, це той максимум, на який спроможна обласна скарбниця. Тому, заклади культури, як і решта комунальних установ, повинні в умовах нових викликів знайти нові можливості. Саме таку стратегію роботи при обмеженому фінансуванні у 2022 році і мали представити керівники мистецьких організацій.
Новопризначений очільник коледжу культури і мистецтв Тарас Войтович констатував, що наступного року закладу забракне близько 3 мільйонів гривень на зарплатню, стипендії та енергоносії. Він зазначив, що аби втиснутися в межі фінансування, у закладі оптимізували структуру, відмовились від виплати оздоровчих адмінперсоналу, а також працюють над запровадження заочної форми навчання на платній основі.
Директори обласного театру ляльок та музично драматичного театру були одностайними у твердженні, що театральне мистецтво не спроможне вижити у ринкових умовах. З чим депутати погодилися не цілком, оскільки основна діяльність закладів спрямована на отримання доходів, і чимало залежить від вмілого менеджменту. Директор лялькового театру Данило Поштарук запевнив, що на призначене фінансування установа у наступному році усе ж проживе, бо вдалися і до скорочення штатів, і до економії, а також домоглися 100% вакцинації персоналу, що дозволить працювати в умовах жорсткого карантину.
А от до очільника музично-драматичного театру у членів бюджетних слухань було значно більше питань. Із стратегічних заходів Анатолій Глива назвав лише роботу над новим репертуаром, який, на його думку, допоможуть закладу втриматися на плаву. Одночасно, збільшувати власні надходження наступного року театр не планує. Депутат Юрій Ройко зауважив, що за останніх 5 років обласний бюджет удвічі збільшив фінансування театру – з 11 до 22 мільйонів гривень, натомість за це й же період театр спромігся наростити свої заробітки лише на 10%. Іншу статистику озвучив член бюджетної комісії Володимир Бондар. З’ясувалося, що у порівнянні з іншими обласними театрами, у Волинському – найменша кількість вистав, найдешевші квитки, найнижча орендна плата і найвища дотаційність з бюджету. Депутати обласної ради одностайно дійшли висновку про відсутність в установі виразного менеджменту. Відтак, урадили, що до 1 грудня керівник повинен представити ефективний антикризовий план. В іншому разі розглядатиметься питання про кадрову заміну а управлінні театром.
Щодо обласних бібліотечних установ – наукової, юнацької та дитячої, то їхні керівники розповіли, що в умовах карантинних та фінансових обмежень книгозбірні вдаються до різноманітних новацій, які дозволять ефективно працювати. Йшлося, зокрема, про проєктну діяльність, яка дозволяє оновлювати техніку, надання інтернет послуг та збільшення відсотку віртуального читача. На що нарікали, так це на відсутність кошів для передплати періодичних видань та поповнення бібліотечних фондів. Депутати рекомендували виправити ситуацію за допомогою електронних версій періодики та книг, що суттєво заощадить на цій статті видатків.
Директорка Волинського краєзнавчого музею, у структурі якого ще 7 музейних об’єктів обласного значення, запевнила, що у межах передбаченого фінансування структура працюватиме ефективно. Оксана Важатко розповіла, що цьогоріч вдалося завершити реконструкцію сірого і білого будиночків Косачів у Колодяжному. Що ж до Олицького замку, то не чекаючи його реставрації музей уже розробляє новий туристичний маршрут та об’єкти музейного показу, аби з новим туристичним сезоном палацовий комплекс приносив дохід. Депутати обласної ради також висловили пропозицію створити координаційний центр з реалізації проєкту реставрації Олицького замку, оскільки якість організація процесів обласною державною адміністрацією обласну раду, як власника об’єкту, не влаштовує.
